Якось раз, прогулюючись узліссям,я побачила маленьке пташенятко. Воно жалібно било крильцями по землі і тихенько пищало. Мені стало жаль його, взявши пташенятко на руки я почала роздивлятись, чи не випало, бува, воно з гніздечка. Уважно обстеживши найближчі дерева я зрозуміла, що гніздечка поблизу немає (можливо його розбив хуліган).
Коли я принесла Лісовичка (так я його назвала, тому що знайшла в лісі) додому зразу ж намостила з старої порваної подушки гніздечко. Годувала я пташенятко розмоклим в молоці хлібом. І мені здалося, що воно стало сильнішим.
Не пройшло й двох місяців як Лісовичок почав літати. Я дуже любила мою пташку і нікому не дозволяла садити їїв клітку. Та я прекрасно розуміла що Лісовичок – пташка лісова і як би я до неї не прив’язалася але мені все одно довелося б віднести її до лісу і відпустити. Звичайно, мені було так болячей сумно відпускати її, тому що виросло пташеня у мене і зовсім не звикло до лісу. Але попри все я наважилась відпустити його.
Прощання було довгим. Спочатку Лісовичок полетів, покружляв, навіть сів на сосну. Але потім знову повернувся до мене. Мої спроби повторювались і одного разу я просто випустила пташку і побігла якнайдужче додому. Відбігши трохи я побачила, що Лісовичок за мною не летить. І мені ніби тягар з серця скинули але не минуло двох днів як пташка, невідомим досі способом, повернулася до мене, сіла на паркан і почала голосно щебетати. І так гарно щебетала, так гарно! Я досі гарнішого щебету не чула.
Більше я не намагалась повернути пташечку до лісу. Минуло вже два роки, а Лісовичок досі живе у мене. Мені здається, йому дуже пощастило зі мною. Пощастило в тому, що саме я його знайшла. Пощастило в тому, що він досі не бачив клітки, а бачив тільки волю і спокійне життя, яким живе дотепер.
Я погоджуюсь з Архипом,звісно,помилки є,розповідь зворушлива. Що до пташки,то її поведінка не дивна,є докази вчених,які свідчать,що тварини в більшості випадків повертаються до кращих умов.А ваш Лісовичок взагалі не був пристосований до лісу. І якби він залишився там,йому було б несолодко.Слава Богу,інсктинт виживання допоміг зробити вірний вибір.
Але якщо порівняти лісовичка з людиною, з поведінкою людини... Тоді справді зворушливо... У цьому творі великий філософічний аспект...Я не впевнений що автор спеціально зробив певний аналіз при написанні і увів людину в образ птаха...Але... Якщо замість птаха вставити людину.... Яку підібрали... То дуже цікаво...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0
