Коментувати також можна з та

Нд, 19.05.2024, 12:07
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1024]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2670]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1478]
Вірші про рідний край [807]
Вірші про мову [218]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [107]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [997]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [661]
Вірші про чоловіків [110]
Вірші про військових, армію [210]
Вірші про Перемогу, війну [411]
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [333]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1219]
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [295]
Щастя - ... [598]
Жінка - ... [261]
Життя... [4427]
Філософам [1297]
Громадянину [868]
Метафізика [156]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про жінок
 

ТРИ МАТЕРІ

Товчеться баба цілий день у хаті
Серед мисок цеберок, чавунів,
А перед сном благає Божу Матір,
Щоб захистила всіх її синів:

Бо молоді... не все ще розуміють,
А так багато у житті халеп.
Здійсни, Пречиста, материнську мрію,
Не допусти, щоб скоїлося зле.

Поклони б'є негнучою спиною,
А на коліна ставши, аж тремтить,
Та мертві не піднімуться із гною,
Молитва юх уже не захистить.

Загинули усі, а як так сталось,
Про цеє мова довга і сумна.
В сліпі віконця заглядає старість,
А з рідних поруч жодного нема.

Коли б ще ближче їх були могили,
А то ж далеко, як і досягтись,
І діточок малих не залишилось,
По кому б їй старій було пектись.

Така вже нас оточує сучасність –
Сплітіння воєн, грізних катостроф.
Одні хрести ще не встигають впасти,
Як інші тягнуть до нових Голгоф.

Сама, мов билка, притулилась в хаті,
Пекуча пам'ять серце обпіка,
Та їй вночі явилась Божа Матір
З маленьким Іісусом на руках.

- Поглянь - живий, і всі твої живії,
До тебе йдуть усі твої сини,
А з ними радість, втіха і надія...
Всміхнулась баба: - Правда, це вони.

Прокинулась, а муки вже немає,
Пекуча пам'ять із душі пішла.
Пречисту Матір Божу прославляє
І, мов на свята, хату прикраша. .

Підлогу миє, двір мете старанно,
Йде до людей і всім розповіда:
- Повернуться от-от сини жадані
Від мук колишніх жодного сліда.

А люди їй кивають головами...
Так рік мина, і другий рік мина.
Йдуть від синів листи і телеграми,
Їх з радістю отримує вона.

Неправда й правда - суперечка давня,
Я б не стрявав до неї навмання.
Як правда зла, я не за тую правду,
А за неправду, як свята вона.

Живе старенька, порається в хаті
Серед мисок цеберок, чавунів,
І перед сном благає Божу Матір,
Щоб захистила всіх її синів.

А Матір Божа - серце ж не із криці,
У час, коли та стомлена дріма,
Виходить із окладу до світлиці
Та й молиться за неї крадькома.

Цілить її натруджені долоні,
Нагойдує примари світлих снів.
Дві Матері скорботні, дві мадонни,
Недолею позбавлені синів.

І я молюсь, хоч зовсім і не вмію,
Зате від серця всі мої слова:
Здійсни, Пречиста, материнську мрію,
Нехай, хоч в снах, все рідне ожива.

Чого ж мені в майбутньому чекати,
Як забувать, щоб серце не пекло?
Болюча пам'ять, нескінчені втрати,
Чи буде щось, чи може все пішло? .

Життя, мов злива, в землю пролилося,
Вечірні зорі пригасила тьма,
У сивині, мов в інії, волосся,
І матері моєї вже нема.

Не заховатись в неї від буденних,
Мізерних справ, її вже не піднять.
Лише в душі і спогадах щоденних
Я можу образ матері плекать.

Проміння сонця на підлозі хати,
І баба знов розказує мені,
Яка до неї добра Божа Матір,
А Матір Божа дивиться з стіни.

Нехай вже так, як є кого благати,
Три матері віднині в мене є,
Одна в душі, на небі друга матір,
А третя молока мені дає.

П'ю молоко, вона сідає поруч,
Цвітіння вишні прямо у вікні.
- Спасибі Вам!
- І Вам, за вашу поміч...
З-під зморшок очі, теплі і сумні. .

1985-1996

Додав: вершник (18.04.2012) | Автор: © ЮРІЙ ІВАНОВ
 
Розміщено на сторінці: Вірші про жінок

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2686 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1 укран • 21:08, 19.04.2012 [Лінк на твір]
Відчувається написано з великою любовю до трьох матерів
avatar
2 Koshkina • 22:27, 19.04.2012 [Лінк на твір]
55555 Проникливий і дуже глибоко філософський вірш. :)
avatar
ДЯКУЮ ЗА ДОБРІ ЩІРІ СЛОВА6
avatar
4 Pylyp • 17:58, 20.04.2012 [Лінк на твір]
Не філософія це, а життя! Це про бабу Маріку і її двох синів Івана та Микиту, що клята війна забрала!
Дякую, що розтривожили пам'ять!
Натхнення Вам, пане Юрію! 5!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Сумно. У мене також подібні думки виникають і вночі спати не дають.

leskiv: Правдиві Ваші слова, пані Катерино. Та я, на жаль, розчарувалася не тільки в своїй рідні в Росії, але й в сестрах в США. Ті також зайняті лише своїми собачками, а на наше горе їм глибоко начхати. І це

karas: Релігію придумали люди , бо Бог хотів щоб люди просто вірили в Бога життя , в Бога Творця , бо Бог є і незмінний , а релігії міняються як і всі традиції і обряди , але в кожного на жаль , своя правда


     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz