"...мені дання на дожиття данó у могендовід вклинений кутом менора нотним горнеться листом від ноти до крізь ноту мі до до звучить прощальна пісня Мегіддо … ритмічно брешуть всі календарі під ранки оріонної зорі дугою рай виписує Часи я райдугою випився з роси… ( Домінік Луцюк)
Ця гама хроматична по життю, півкроки крізь дієзи дотягань... засолені сходини, прірви - тю... тепеp в цій пaвутині ще й горлань: хоч нотою, хоч паузою, хоч... а все одно на нотнім стані стій - на лінії звикань- дивись не збоч, бо тут як тут павук скрипковий твій вснує і перетравить на етюд... шліфуй майстерність долі на сімох... на клавішах, що із усіх -усюд на тебе напливають, сунуть- ох!
Та є у грі цій дивина одна: ТИ ЗВУКОМ ПІДІЙМАЄШСЯ із дна, Ти духом вириваєшся з тенет- Ти вже не нота- Божий менует.
|