Вт, 05.11.2024, 12:34
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Розмова в дорозі.

Не шкандибає,а біжить,
Щомить прискорюючи кроки.
Здається,здатна й полетіти,
Якщо не спиниш ненароком
- Куди так кавпитесь? Скажіть,
Бабуню,тугу вилийте із серця.
Бо бачу:очі при сльозі -
Наповнились по вінця,як озерця.
Старенька мовила:
_ Багато є про що казать,
Тобі ж багато - слухать,
Але короткі дні,час поспішать...
- Ну що ж,бабуню, я вас проведу
А ви в шляху розповідать почнете,
Розкажете: несете радість чи біду
Та мандри ваші чи далече.
Бабуся з сумом глянула
І на обличчі легка посмішка за сяяла:
-Ти не повіриш,але подорож ось цю
Я більш ніж двадцять літ чекала.
Додому поспішаю,рідна,я!
-То ж як додому?Де ж ви нині були?
-У переселах,дочко,я була.
Про переселів з "зони",певно,чула?
-Це слово душу випекло мені,
Як той вогонь реактора проклятий.
На новім місці обживалась день при дні,
А рідний дім здаля гукав ,
Щоночі кликав, не давав звикати.
Ніхто не знає,які болі і жалі 
Терпіло серце і душа терпіла
І ось через роки,через роки
Стріпнулась і додому заспішила.
Зайду у хату,низько поклонюсь
Порогом і віконечкам в світлиці,
Розставлю посуд в кухні на полиці,
Піч запоплю,кашу зварю і борщ.
Буду,як колись, гостей чекати.
Тебе,дитино,теж прошу погостювати.
_Бабуню,-тихо мовила їм я.-
-Може,не варто час назад вертати?
Бо рідна хата вже стара,
Стара і згорблена,як болем згорблена
Буває мати.
Минуло стільки весен й зим.
Вони приходили із снігом і дощами.
Віконця в хаті при землі,
А двері без порогів й нема в світлиці рами.
Відчула ,що слоав мої пекли
І кулею бабусі тіло пробивали,
З очей її струмочки сліз текли -
Струмочки суму й безпорадної печалі.



Додав: Мурашка (25.04.2012) | Автор: © Галина Мороз
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Проза, Мороз Галина, Вірші про рідний край

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2612 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
avatar
Один раз довелося побувати в зоні відчудження,побачене вразило,про це
писати ,та й писати,особливо самосели.Цей мій твір ,можливо,віршем і не
назвеш,це просто розмова двох випадкових стрічних,сьогодні допишу закінчення (на цій же сторінці).
avatar
2 Koshkina • 13:58, 25.04.2012 [Лінк на твір]
У мене є такі знайомі, яких виселили зі своїх будинків. для них це була велика психологічна травма, після якої була тяжка дипресія. Сумно.... 55555
avatar
У мене також багато друзів із Прип"яті та з чорнобильскої зони,дякую,Іриночко!
avatar
3 Alokum • 14:46, 25.04.2012 [Лінк на твір]
55555 тема болісна для українського народу
avatar
4 Asedo1949 • 15:03, 25.04.2012 [Лінк на твір]
А й правда, віршем цей твір важко назвати, але тема дуже хвилююча, та й щира розмова чіпає сердечні струни, і вони щемно бринять у душі. 55555
avatar
Так,горю переселенці із зони відчудження немає меж.Коли я побачила одне подвір"я у якому,як кажуть будь де каші поклади ,на всю забур"янілу
вулицю ,мені хотілося плакати,дякую що не байдужі до нашої спільної біди.
avatar
6 Roksa • 15:56, 25.04.2012 [Лінк на твір]
Боляче і подано тему дуже щемно.п. Галю, чи Ви не пробували у прозі цю річ?- адже у Вашому вірші мало саме поетики, яка притаманна у віршованій подачі.
Думаю Ви ще щемніше би подали в оповіданні. А забувати такі речі не можна! - ця тема- вепика рана нашого народу- на жаль.
avatar
Дякую,Роксоланочко!Є думка щодо написання окремих
оповідань,А цей твір,він сам по собі вийшов із мого серця під впливом ,певно,побаченого і підганяти його
в рамки поетичної граматики я не стала,в цьому немає
особливої потреби(моя думка),головне передати ті почуття,якими живуть переселенці і самосели,дякую за
висловлену думку.
avatar
7 Davudenko • 17:48, 25.04.2012 [Лінк на твір]
hands 55555
avatar
Щиро вдячнавам,п.Іване.
avatar
11 Abigel • 01:27, 26.04.2012 [Лінк на твір]
Виразно, з почуттям, тонко й проникливо розкрито проблему.
avatar
Щиро вам вдячна ,Марієчко!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz