Пн, 16.06.2025, 08:10
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про рідний край
 

СПОРІДНЕННІСТЬ

Був у селі - ніхто вже не чекав.
Крізь бур'яни ішов поза дворами,
К колюжах небо - дві блакитні плями,
В них цяточки рухливих чорних гав.

Кругленькі гарбузи, як сонечка, жаріли,
Квасоля - вся в стручках - аж похилила тин,
Тополі - в небеса занурені, як в мрії,
Торкались сивих хмар верхів'ям золотим.

Все любе тут мені, і все з дитинства рідне,
Та рідної душі навколо не було,
Чиїсь чужі двори - в них люди непривітні,
До кладовища йшов, минаючи село.

Два пагорбки землі, низенька огорожа,
Бабуся і дідусь - їх вже не повернуть.
Удвох - усе життя - хай Бог їм допоможе
В завколішніх світах і далі разом буть.

Постояв і пішов, бо час до електрички.
У рідному селі я став усім чужий,
Змінилось все - і мешканці, і звички –
Я ж у минилому - не подолать межі.

Та раптом пес рудий стрибнув мені на груди,
Лизнув в обличчя, мов поцілував,
Він виявивсь приязніший, ніж люди,
Відразу взнав і щіро привітав.

І біль солодкий вп'явсь в холодне серце,
Сльозьми надії щоки обпекло,
Я не чужий - ще пам'ять схаменеться
Повернеться спорідненність з селом

1988

Додав: вершник (01.05.2012) | Автор: © Юрій Іванов
 
Розміщено на сторінці: Вірші про рідний край

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1798 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
avatar
"Повернеться спорідненість з селом" - таке закінчення у вашому творі і щиро б хотілося вірити в те,що так воно і буде,бо й мені до болю знайоме
описане вами село .Вірш ваш не порожній,він дає мотив для мислення. 55555
avatar
2 Koshkina • 17:58, 01.05.2012 [Лінк на твір]
Рідний край завжди живе в наших серцях. А Ви, п. Юрію, думаєте, що не завжди можна дотримуватися розміру і рим? Чи автор має своє бачення на вірш? Атак вірш дуже гарний!!!! hands
avatar
3 Pylyp • 19:17, 01.05.2012 [Лінк на твір]
Дякую за спомин! Я з Вами теж у селі побував! До болю знайома мситуація! Дуже гарні вірші Ваші! І серце болить через дрібні недоліки, яких могло б і не бути.
Як розуміти:"К колюжах небо"? Може в калюжах?
"щіро привітав" - може щиро?
Бажаю успіхів!
avatar
Вдячний Вам за увагу і за вказані помилки. На жаль редактора у мене ніколи не було, а я сприймаю поезію фонетично, і тому доволі часто трапляються такі речі.802
avatar
4 ЛюК • 21:35, 01.05.2012 [Лінк на твір]
Не повернеться, Юрію, на превеликий жаль. Все інше. Інше й село. Тому й сумую разом з Вами.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz