Чт, 21.11.2024, 21:56
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

"ДОН ХУАН"

                              «Дон Хуан»

                 Спокуснику, нещасний дон Хуане,

                 Чи ти кохання й досі не пізнав?

                 Чекав, коли в душі любов повстане,

                 А сам вогнем жагучим спопеляв.

                 В твоїх обіймах гинула цнотливість.

                 Отрута смертна – поцілунок твій.

                 Тобі віддавши всіх себе на милість,

                 І, сльози каяття змахнувши з вій,

                 Жінки кохали до самої смерті,

                 А ти втікав, шукаючи любов.

                 І годний був за неї сам померти

                 Та не знаходив. Йшов шукати знов.

                 І тягся за тобою шлейф кривавий

                 Твоїх напів-шляхетних перемог.

                 А ти шукав, кохав, як для забави?

                 В коханні вічнім був, неначе бог

            Безпристрасний, так само й недосяжний,

                 З душею демона із тисяч протиріч.

                  Коханець, чародій не переможний,

                 Ти вщент згорів лише в єдину ніч,

                 Коли закон зневажив потойбічний,

                 Пізнавши врешті справжнє почуття.

                 Впокорений коханням необачним,

                

               Шукав в очах любові співчуття.

                 Та фатум стис рукою кам'яною,

                 В ту мить, коли торкнувся милих вуст.

           Зойк передсмертний розійшовсь луною,-

          Воздав за гріх зухвальства Божий перст!


Додав: allagrabinska (16.07.2012) | Автор: © Алла Грабинська
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2621 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): пошуки кохання, Дон Хуан, кара за зухвалість

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 15
avatar
1 InhearT • 22:04, 16.07.2012 [Лінк на твір]
Хороший вірш:)
трішки збився в передостанньому рядку, та все-одно розповідь на 55555 up

Подумав я, чи Дон Хуан
Не той самий, хто й Дон Жуан?:)
avatar
Нічого не могла зробити. Механічний розрив передостанньої строфи і перенос на останню, зорово вибив з ритму. Знаю же, що такі вірші треба друкувати на одній стоінці, так ні ж... Дякую Вам, що не пропустили!!!
avatar
Так! Дон Гуан, дон Жуан, дон Хуан - "одне і те саме"!!!
avatar
Кохання - загравання із вогнем,
Який то спопеляє, то підносить
Наш дух від щастя аж у високості,
Куди й орел ніколи не сягне... yes
avatar
Спасибі, Наталочко! Ви чудо!!!
avatar
Ніжно-довічне наше кохання,
З присмаком тУги, пристрасті й сліз,
Холодом віє, мить – вже вогняно,
Наче комета, показує хвіст.
Ніжно-довічне і ненаситне,
Очі – безмежжя, в них – світу суть
І безконечне свято блакиті,
Що кожен прагне душею сягнуть.
Ніч одкровення ляже на плечі,
Зору явивши те, що нема.
Ось знову прагну до самозречень
Торкнуть вустами його чола...
Вогнем кохання дух спопеляєм,
Все злато світу – ніщо не варт,
Ми надто прагнем торкнутись раю,
Чи ж це не схоже на долі жарт?! ;)
avatar
Красиво аж до млості!!! hands up
avatar
6 Davudenko • 22:41, 16.07.2012 [Лінк на твір]
hands hands hands 55555
avatar
Щиро дякую!!!
avatar
10 Mashylja • 07:39, 17.07.2012 [Лінк на твір]
Захоплююче! hands hands hands respect
avatar
Дякую,сонечко!!!
avatar
11 ЛюК • 08:00, 17.07.2012 [Лінк на твір]
Цікаво було б почути у Вашому виконанні. hands
avatar
Дякую, Людочко!!! Шкода, що не можу зострітися з Анумиками на зустрічах, які організовує Софійка!!!
avatar
14 lyu4450 • 02:13, 19.07.2012 [Лінк на твір]
Чудово написано, було цікаво читати ;)
avatar
Дякую!!!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz