Коли жоржини пахли у саду - Вірші про кохання

Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Валькірія • 21:29, 24.07.2012 [Лінк на твір] Як ми кохалися з тобою - Жоржини пахли у саду, і зорі тихі, вечорові купались з місяцем в ставку... І не забути нам ніколи солодкий мед, хмільний дурман, коли вуста п'янкі, медові торкались серця, мов бальзам. Світ навкруги здавався раєм: немає зла, ні горя й зрад, а доля нас благословляє і з неба сипле зорепад. Та не судилось, як хотілось кохання наше обвінчать, бо ми в дорозі розгубились, Не скуштувавши смак причасть. Як ми любилися з тобою - жоржини пахли у саду… Тепер лиш згадкою гіркою, самотні квіти обніму... Пане Олесю, у ВАс дуже "розгулялися" ритм і розмір, ось приблизно до такого стану пасувало би довести свого вірша, вирівняти звучання... 0Спам 3 oles • 17:55, 25.07.2012 [Лінк на твір] Дякую Вам ,пані Наталіє.У Вас,як завжди,вийшов чудовий вірш. Він нагадав мені перший варіант мого твору, який чомусь мені здався занадто простим за формою, і я вирішив трохи нею "погратись".Вийшло невдало.Задяки вашому варіанту, я побачив свої огріхи і спробував їх прибрати.Щиро дякую Вам за увагу до мого твору.Заходьте, буду завжди вам радий.Творчих Вам успіхів та натхнення. 0Спам 2 LedyDelfin • 08:40, 25.07.2012 [Лінк на твір] класична ситуація, на жаль... любилися -- не повінчалися, бо погубилися по дорозі... ах, жоржини... довго і прекрасно цвітуть у саду -- але до першого заморозку... вдалий образ... 0Спам 4 oles • 18:00, 25.07.2012 [Лінк на твір] Дякую Вам , пані Валентино,за відгук та коментар мого твору.Заходьте ще ,буду завжди Вам радий.Творчих Вам успіхів та натхнення.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі