Назарію Яремчуку -присвячую!
У лузі при долині Там яворина молода, Шумить вона і не стихає І на могилі Назара. Покинув світ земний,ти Й пішов,немов у вирій журавлі, Тепер,мабудь,пісні співаєш В раю,де квіти чарівні. Чому б не було стати рядом, В один рядок пліч об плече. З синами разом заспівати, Про Україну,про живе! Але,як кажуть,не судилось Таких побачити синів. Тих квітів синіх і червоних, Немов в діброві волошків. А "вишиванка" льється мов струною, У лузі,в горах,по садах. Тепер ми бачимо і чуєм, Твоє продовження в синах. Сади квітучі,Україна! І трави, роси й рушники. Тепер Вкраїні й нам співають, Твої,Назарію,сини!!!
Додав: dolia (05.08.2012)
| Автор: © Dolia
Розміщено на сторінці : Громадянину
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1491 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.