Назарію Яремчуку -присвячую!
У лузі при долині Там яворина молода, Шумить вона і не стихає І на могилі Назара. Покинув світ земний,ти Й пішов,немов у вирій журавлі, Тепер,мабудь,пісні співаєш В раю,де квіти чарівні. Чому б не було стати рядом, В один рядок пліч об плече. З синами разом заспівати, Про Україну,про живе! Але,як кажуть,не судилось Таких побачити синів. Тих квітів синіх і червоних, Немов в діброві волошків. А "вишиванка" льється мов струною, У лузі,в горах,по садах. Тепер ми бачимо і чуєм, Твоє продовження в синах. Сади квітучі,Україна! І трави, роси й рушники. Тепер Вкраїні й нам співають, Твої,Назарію,сини!!!
Додав: dolia (05.08.2012)
| Автор: © Dolia
Розміщено на сторінці : Громадянину
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1443 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя