Сб, 23.11.2024, 01:18
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Щастя - ...
 

Доля

Не було талАну в моїй  долі, 
Вітром  його вже не занесе .
Бо,якщо бур"ян густий на полі,
Одинокий мак не проросте.

 Не осяювала радість вікна,
Пісня не лунала теж дзвінка.
Жити так і досі я не звикла,
Серце сподівається,чека...

Додав: Мурашка (11.08.2012) | Автор: © Галина Мороз
 
Розміщено на сторінці: Щастя - ..., Жінка - ..., Мороз Галина

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2660 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 18
avatar
1 oduvan4ik • 16:51, 11.08.2012 [Лінк на твір]
smile Такий сумбурний вірш,пані Галино...Не відчаюйтесь,бути щасливим ніколи не пізно.І не треба звикати до такого стану речей,добре,що завжди прагнеться кращого,а значить-є надія. roze У слові "пестело"-помилочка(пестИло). 91_smile-13 55555
avatar
Щиро вдячна за візит,ваш відгук завжди приємний для мене.Помилочку виправила,дякую за оцінку.
avatar
2 Davudenko • 17:06, 11.08.2012 [Лінк на твір]
чекань і сподівань дві сестри і подруги hands hands hands 55555
avatar
Підкова щастя є у кожного,
Тільки у кожного своя,
В когось гладенька ,відшліфована,
В мене ж бугриста і крива. Дякую вам,п.Іване за оцінку іза підтримку.
avatar
5 nasvictor • 20:52, 11.08.2012 [Лінк на твір]
сумний вірш...
avatar
Життя ,нажаль,не тільки радість нам дарує!Дякую,що не
обминули цей маленький твір,п.Вікторе!
avatar
7 Abigel • 21:26, 11.08.2012 [Лінк на твір]
Зажурний вірш... "Не припало" має бути, а у Вас, мабуть, одруківка(видно з подальшого, що знаєте, як "не" з дієсловами пишеться). :-) Щось мені не подобається оте "самостійно". Віє від нього непоетичністю, буденністю якоюсь. Не знаю, то, може, суб'єктивне... А чи не краще: "Сам собою ..."?
У рядочку "Не світила радість сонцем вікна"проситься "в" перед "вікна", чи не так? Але був би збіг приголосних. А якби так: "Радість не осяювала вікна"? Пісня - "дзвінка" (знов, мабуть, одруківка).
Пані Галино, вірш Ваш - з душі, він проникливий та сердечний. І бажаю щастя!

55555 :)
avatar
Дякую,Марієчко! Вашими порадами скористалася.
avatar
8 Asedo1949 • 22:05, 11.08.2012 [Лінк на твір]
Дуже сумний вірш. Шкода мені Вашу ЛГ, але на все воля Божа, надія, як кажуть, помирає останньою. 55555
avatar
Дякую,п.Катерино,за підтримку і поради.
avatar
11 metman17L • 16:59, 12.08.2012 [Лінк на твір]
Тужливо, пані Галино, тужливо .
Так коротко і з такою глибиною.
avatar
Дякую,що знайшли вільну хвилинку,п.Василю,і завітали на мою сторіночку.
avatar
13 nasvictor • 20:10, 13.08.2012 [Лінк на твір]
Я взагалі- то Віктор, але якщо вам подобається, то можете і Юрієм називати. Не обажусь... tongue yes :)
avatar
Щиро перепрошую за свою неуважність.
avatar
14 укран • 22:26, 13.08.2012 [Лінк на твір]
Сумний вірш, У КОЖНОГО СВІЙ СМУТОК, і головне,
не захлинаючись в своєму - ПДТРИМУВАТИ ІНШИХ
Спасибі за вірш 55555
avatar
"І не знало міщансьске кодло,
Коли я захлиналась лихом,
Що душа між люди виходила,
Забинтована білим сміхом." Л.Костенко Як влучно сказала поетеса,думаю,
що ці її слова багатьом припадуть до душі ( у кожного бувають час безпорадності,розпачу).Дякую ,Укране,за коментар.
avatar
17 InhearT • 14:39, 24.08.2012 [Лінк на твір]
сумний, але дуже душевний вірш, пані Галино! 55555 up
avatar
Дякую,Іванку,що були гостем на моїй сторінці.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz