Такий сумбурний вірш,пані Галино...Не відчаюйтесь,бути щасливим ніколи не пізно.І не треба звикати до такого стану речей,добре,що завжди прагнеться кращого,а значить-є надія. У слові "пестело"-помилочка(пестИло).
Підкова щастя є у кожного, Тільки у кожного своя, В когось гладенька ,відшліфована, В мене ж бугриста і крива. Дякую вам,п.Іване за оцінку іза підтримку.
Зажурний вірш... "Не припало" має бути, а у Вас, мабуть, одруківка(видно з подальшого, що знаєте, як "не" з дієсловами пишеться). :-) Щось мені не подобається оте "самостійно". Віє від нього непоетичністю, буденністю якоюсь. Не знаю, то, може, суб'єктивне... А чи не краще: "Сам собою ..."? У рядочку "Не світила радість сонцем вікна"проситься "в" перед "вікна", чи не так? Але був би збіг приголосних. А якби так: "Радість не осяювала вікна"? Пісня - "дзвінка" (знов, мабуть, одруківка). Пані Галино, вірш Ваш - з душі, він проникливий та сердечний. І бажаю щастя!
"І не знало міщансьске кодло, Коли я захлиналась лихом, Що душа між люди виходила, Забинтована білим сміхом." Л.Костенко Як влучно сказала поетеса,думаю, що ці її слова багатьом припадуть до душі ( у кожного бувають час безпорадності,розпачу).Дякую ,Укране,за коментар.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
Такий сумбурний вірш,пані Галино...Не відчаюйтесь,бути щасливим ніколи не пізно.І не треба звикати до такого стану речей,добре,що завжди прагнеться кращого,а значить-є надія. 
У слові "пестело"-помилочка(пестИло). 
