Вт, 05.11.2024, 07:38
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Історичні вірші
 

Голодомор

Здригався світ, мов зболена душа,
Від слів:"Хоч крихту б хліба!
Хоч одне б зернятко..."
Та нелюд батогами шматував
За взятий колосок мале дитятко...

Кололась боляче стерня...
І вже - ні крику, ані зойку...
Лиш все міцніше затиска
Той колосок мала долонька...

Спинилось серце... Та невпинний час
Сьогодні дзвони розбудив
У всьому світі -
То пам'ять з колосками йде до нас...

Іде дівча, щоб... хліба попросити -
Із того - 33-го - страшнішого з років -
Для братиків, сестричок, мам -
Іде як спогад, засторога як,
Благає стоголосо і мільйонно:
"Хай не повториться ніколи і ніяк..."

Іде дівча - то Пам'ять до нас йде...

І як той біль у серці загасити?!
Не дай же, Бог, такої ще біди
Ніколи і ніде не дай же, Бог, на світі!


Додав: Fomenko (06.08.2008) | Автор: © Фоменко Олена
 
Розміщено на сторінці: Історичні вірші

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3817 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
avatar
1 Abigel • 18:10, 06.08.2008 [Лінк на твір]
Дуже сумно, але часто правда така і є, болісна та страшна. Тяжкі були часи, тож "Хай не повториться ніколи і ніяк...".
avatar
Страшна правда...
avatar
Красивий вірш! Мені сподобалось. Правдиві рядки, про ще живі і дуже болючі спогади... Вам 5!
avatar
4 Fomenko • 15:14, 12.08.2008 [Лінк на твір]
Дякую!
avatar
0
5 spydut • 16:19, 05.08.2021 [Лінк на твір]


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz