"до кінця наших теплих літ дух воріт нікого не впустить у закритий подвір`яний світ" Так лагідно "теплих літ", так по- домашньому гарно "подвір'яний світ" Браво!
люба пані Галю, невже я образила Вас, дорікнувши, не приведи Боже, у "непопаданні"... таж то відомо -- кожен читає своє... інакше, для чого б ми читали одне одного...
вибачайте, якщо що... завжди ж цікаво, що людина побачила у твоїх "дзеркалах"... і завжди треба знати, що у "твоїх дзеркалах" інша людина завжди бачить СЕБЕ... і я також себе бачу у чужих дзеркалах... навіть Бог! у кожному з нас, та й у росинці кожній! бачить -- СЕБЕ!..
сподіваюся, я довела Вам, що все у нас нормально?...
спонукають до роздумів -- це добре... до речі, найперше, чому намагалася навчити моїх дітей (двоє у мене, син і донька, дорослі вже...) -- мислити... бо мисляча людина пізнає себе ы світ через себе... головне -- ніколи не скучає у товарисчтвы з собою... дякую Вам, пані Галю...
люба Оксано, це рефлексії мого досвіду, який називається "життя" вцілому... І-Ф -- ланка у цьому ланцюгу... стосовно енергетики -- так, гарна...
таке -- надовго... знаєш, "квадрат круглий" -- і аналітична система замикає, зациклюється, може перегоріти, силячись осмислити... але з І-Ф це вже не пов"язано... дякую тобі... щаслива бачити
Гадаю, що суть вірша тут на сайті до кінця збагнути зможе лише двоє, не рахуючи автора... Цей Чорний ліс я також надовго запам'ятаю і все те, що з ним пов'язано, у мене вже складається таке враження, що це я ТАМ побувала...
люба Наталю, суть кожен відчує власну, і так в усьому... образ будить у кожному його власний досвід, його приватні асоціації... тому, привід і мотив, які керують поетом, це тільки паривід і мотив, а от настрій, почуття, образи -- це саме те, що й робить приватні враження спільним переживанням, набуттям... тому, суть... як мильна бульбашка -- власне, вона без кольору сама по собі, але увесь світ кидає на її поверхню свої рефлекси (розуміння, сприйняття) і бульбашка та міниться усіма можливини кольорами і тому така вражаюче красива... у Чорному лісі, звичайно ж, і ти була зі мною -- зв"язок він і є зв"язок... але МИ вибралися живими і з Божою допомогою... дякую тобі щиро, за присутність добру... і в чорних моїх лісах також... вибиремося...
Прочитавши вірш, я відчув те, що можна відчувати при закінченні чорної смуги і початку нової, кращої сторінки життя... Це наче початок спокійного, довгоочікуваного щастя, але чи можливий такий спокій на нашій землі, взагалі у цьому світі??? НІ, на жаль ні, якби ж то так просто можна було закритись за дверима, сховатись від поганого, збудувати високі мури і загородитись височенним парканом - на жаль. все наше життя - боротьба, і навчившись радіти промінчику сонця у темряві, навчившись бачити у "поганих" людях хороше, навчившись любити дані нам випробування, ми будемо достойні відчути Рай, навіть більше - ми лише після цього ЗМОЖЕМО відчути Рай... Це лише моя думка.
"...чи можливий такий спокій на нашій землі, взагалі у цьому світі??? НІ, на жаль ні..." -- пане укране, відповідь на так поставлене Вами запитання -- однозначна -- для Вас таке щастя НЕ можливе, бо "кожному по вірі його"... для мене можливе цілком, і це не просто мрія, чи намір -- це факт...
стосовно Вашої сентенції (класичної), що життя -- це виключно боротьба -- якщо Ви так цей процес сприймаєте, то Ваше життя буде суцільною боротьбою, але не думаю, що боротьба Ваша постійна приведе до перемоги -- протистояти світові і самому життю -- масова помилка... всі борються -- з Природою, одне з одним "за місце під сонцем" (наче під Сонцем може місця комусь не вистачити...), з собою, врешті -- з Богом! а всього лиш -- треба перестати БОРОТИСЯ... увійти в партнерські взаємини... і щастя саме собою заявиться... не одженете... скільки б Ви не били руками проти течії -- не переможете, бо річка -- НЕ БОРЕТЬСЯ з Вами, вона собі плине... а якщо за течією підете, підгрібаючи лишень туди, куди Вам хочеться допливти -- річка допоможе... ото і всі секрети щастя... настрій і філософія Вашого коментаря чимось нагадали мені одразу двох відомих -- Кальвіна і Лютера... не спішіть сприймати це, як комплімент... якщо хочете розібратися у собі -- знайдіть у мережі аудіокнигу Еріха Фромма "Втеча від свободи" ("Бегство от свободи") і уважно прослухайте... наразі -- все, що можу порадити Вам... Ваші ж повчання звучать трохи... занадто серйозно... бажаю гармонії...
Спасибі за щирість... На жаль слухати аудіокнигу не маю можливості, проте поясню свою позицію. Мені Ваш коментар нагадує античну філософію стоїків: "..Доля веде того (поміхається тому), хто добровільно і безпечально їй підкоряється, і тягне силоміць (наперекір, з болем і стражданнями), того, хто нерозумно і безсоромно їй суперечить." Але їхні погляди також повязують з афоризмом: "філософія - наука помирати". Мені дуже хочеться вірити у Ваші слова, проте на сьогоднішній день я бачу і відчуваю інше, протилежне - потрібно десь заробляти гроші, потрібно якось зводити кінці з кінцями, потрібно допомагати людям, зрештою потрібно Жити. "Кожному дістанеться по вірі його.." це дуже глибинні слова, так можна багато чого заперечити або навпаки виправдати, але є ще слова: "Береженого, Бог береже" - як бачите тут наголошується Дія, не треба чекати від долі подарунків і оберігу, треба самому діяти, щоб заслужити ці подарунки. Боротись потрібно не з природою, не один з одним, а із несправедливістю, лінню, злістю... Хіба не так? Та навіть Ваші слова "УВІЙТИ в партнерські взаємини, свідчать, про дію, акт боротьби із байдужістю одне до одного. Пливти за течією легко, проте лише річці відомо, куди нас занесе і часто заносить не туди, куди хотілося б, потрібно хоч якось маневрувати по життю, чи не так? Крім того Ви написали, що все одно потрібно підгрібати туди куди хочеться, ПІДГРІБАТИ - діяти свого роду боротись, але не з річкою, а із самим собою... Не подумайте, я не повчаю, я не навязую свою думку, я просто хочу правильніше її висвітлити, а Ви можете сприймати її, а можете відкидати. Спасибі за розмову
...якщо не маєте чомусь змоги прослухати аудіокнигу, то можна знайти її в текстовому виконанні у тій же мережі, чи на книжковому базарі, в бібліотеці -- це вже була б дія, так? пливти за течією безвільно -- хіба я до такого закликаю? це третій варіант способу жити і він так само хибний, як і постійна боротьба -- пустившись на волю хвиль, людина обов"язково приб"ється у стоячу заводь чи в болота... треба "підгрібати", тобто, знати, куди ти пливеш, чого хочеш...розумно і у злагоді зі світом і з собою -- діяти... але не боротися...
"Береженого Бог береже" -- при чому це до "кожному по вірі його", хоча, звичайно, і ця мудрість враховується, як і кожна інша....
боротися з собою? а з ким тоді Ви зможете НЕ боротися? а що як спробувати себе зрозуміти: чому от Ви відчуваєте саме такі відчуття, чому саме так думаєте, чините, приймаєте, заперечуєте? -- причини тому цілком конкретні -- попередній досвід, навіть підсвідомий... чому людині не щастить у житті? бо вона нещаслива? чи тому, що вона НЕ ВМІЄ і НЕ ХОЧЕ бути щасливою... у підсвідомості неконтрольованій своїй -- НЕ ХОЧЕ... бо нещасному є на що скаржитися, а щасливі -- їм навіть віршів нема про що писати... багато "щасливих" віршів читали? чи написали? це як хронічно хворі -- тому й "хронічно", що хвороба така постійна їх влаштовує... вони найбільше прагнуть не здоров"я, а УВАГИ і ТУРБОТИ ближніх, егоїстично експлуатуючи тих ближніх своєю хронікою... це факт відомий і не мені належить його відкриття... фахівці давно про це знають і говорять... хроніки люблять свої недуги, бо це їхній "стиль" життя, якого вони (життя)НЕ люблять... гляньте хоч би на параолімпійців -- не скиглять і не скаржаться... не можуть грати у волейбол стоячи -- сидячи! грають... але ГРАЮТЬ, бо люблять і хотять ГРАТИ... от Вам і дія... от Вам і підгрібання з течією разом...
гроші заробляти? так, треба... але чи це все, що робить людину щасливою і повноцінною -- гроші?... дуже навпаки, як правило... а чому гроші стали дорожчими за любов,за гідність? чому від них залежать радість і щастя?.. чи й справді залежать... що таке "хочу" і "треба-нетреба"... можна обійтися... що таке треба справді, і скільки того "треба" -- треба... чи обов"язково "як у всіх і трохи більше"? і що таке гроші по суті?
думайте про себе -- і думайте про себе гарно...
філософія -- наука про вмирання? це тільки нюанс, чиясь думка, можливо, ситуативна, і чи Ви самі САМЕ ТАК вважаєте? філософія -- це процес осмислення: і життя, і смерті, як одного з явищ процесу САМЕ ЖИТТЯ... бажаю Вам цікавого знайомства із самим собою... а хто кого любить і хто кому що пише -- Вам належить тільки те, що Ви собі з того всього візьмете...
Наталя гарно сказала: захочеш вчитися, то й камінь не відмовить -- навчить...
ще раз бажаю успіхів: пізнаєте себе -- пізнаєте Бога, тобто -- світ і Всесвіт, Природу і всі її прості і геніальні закони... направлені саме на те, щоб кожна ЛЮДИНА була щасливою... противне -- це результат "ДУМАННЯ" самої людини...
На жаль, я бачу перекручування своїх слів, багато ваших питань, знайдуть віповіді, якщо Ви уважніше прочитаєте мій коментар вище... Щоб розмовляти, треба намагатись зрозуміти співрозмовника... Я НЕ ЗАПЕРЕЧУЮ ДІЮ, Я НЕ ЗАПЕРЕЧУЮ ПІЗНАННЯ САМОГО СЕБЕ, НАВПАКИ. Я ЗАПЕРЕЧУЮ ВИСЛІВ "ФІЛОСОФІЯ - НАУКА ПОМИРАТИ", Я ЗАПЕРЕЧУЮ ЛІНЬ У ПІЗНАННІ, тобто СПОКІЙ (як відсутність боротьби, дії пручання) що ВИ ВИПРАВДОВУВАЛИ. Під Боротьбою я маю на увазі, не перший варіант, а другий - що Ви називаєте "підгрібанням", розумієте. Не потрібно усе робити наперекір долі - це не боротьба, а марнування сил... Можливо, на перший погляд "боротьба" занадто гучне слово, але якщо подумати - хіба одним підгрібанням можна здолати лінь, заздрість, пихатість, гордість, хіба "підгрібанням" можна зрозуміти самого себе, тобто я хотів сказати, що це трошки замягке слово, для позначення розумного способу життя... А знаєте я зараз не пишу вірші, значить я щасливий???
на жаль, я бачу не тільки "перекручування" моїх слів, але й смислу, який вони намагаються до Вас донести, тому -- припинимо... навіть останнє Ваше запитання позбавляє діалог наш з Вами подальшого смислу -- чи щасливий Ви зараз, бо не пишете віршів?... чи таке я мала на увазі?..
то самі перечитайте стільки разів, скільки потребується, щоб зрозуміти, що ВАМ кажуть, а не радьте мені (та й іншим) перечитувати Вас... врешті, корисно навчитися викладати думку так, щоб Вас розуміли, а не щоб оці балачки (вбачаю в них деяку тенденційність) переходили у Ваші поради і вимоги до співрозмовника...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
Так лагідно "теплих літ", так по- домашньому гарно "подвір'яний світ" Браво! 
