Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Коментувати також можна з та

Чт, 25.04.2024, 12:46

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 18

Гостей: 18

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Проза [1019]

Прозові твори друкуються тільки тут

Відеовірші [133]

Аудіовірші [49]

Українцям [2669]

Вірш-пісня [542]

Вірші про Україну [1478]

Вірші про рідний край [806]

село

Вірші про мову [213]

Збірки поезії, поеми [112]

Абетка [22]

Акровірш [31]

акровірші на форумі

Байка [106]

Загадки [15]

Верлібр [144]

верлібри на форумі

Елегія [51]

елегії на форумі

Історичні вірші [289]

вірші про голодомор, вірші про історію народу

Вірш-усмішка [997]

гумор

Вірші про сім'ю [402]

сім'я у віршах, вірші про батьків

Вірші про рідню [152]

вірші про брата, вірші про сестру

Вірші про жінок [661]

вірші про маму, вірші про дружину

Вірші про чоловіків [110]

вірші про батька, чоловік

Вірші про військових, армію [210]

вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо

Вірші про Перемогу, війну [410]

Перемога, війна

Вірші про кохання [3366]

Вірші про друзів [713]

Вірш-казка [132]

Казка (проза) [29]

Проза для та про дітей [19]

Вірші для дітей [333]

Вірші про дитинство [321]

Вірші про навчання [58]

випускний вечір вірші

Вірші про професію [82]

Вірші про eмiгрантів [147]

Вірші в перекладі [705]

Вірші про свята [203]

Вірші про спорт [18]

спортивні вірші

Вірші про природу [1218]

вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ

Вірш-тост, вірш-привітання [114]

Для мене поезія - це [191]

Поети [272]

Поетична майстерня [51]

Оповідання, про поетів, творчість [24]

Релігія [290]

Щастя - ... [597]

Жінка - ... [260]

Життя... [4422]

Філософам [1294]

Громадянину [865]

Метафізика [154]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Твори за тематикою	Метафізика

ДУХ ВОРІТ

не бійся…

ми вже вибрались

з Чорного лісу –

вдома…

повік

не відчиним дверей

нікому

не жахайся! спросоння

ранками,

то вітрець

гойдає фіранками:

з тієї кімнати

уже ворожнеча

не буде зітхати –

стрима-но

і прихова-но

цідити

вицвілим зором

холодну зневагу

проз наше вікно

східно-прозоре

зло –

не приїде:

до кінця наших теплих літ

дух воріт

нікого не впустить

у закритий

подвір`яний світ

…дух споришів

позалАтує рани

потворних слідів

гостей незваних

під розлогим горіхом

душі

кохані мої спориші…

Розміщено на сторінці: Савелюк Валентина, Метафізика

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2106 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Ключові (?): ліс, спориші, горіх, ворота, дух

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 22
Порядок виводу коментарів: 1Спам 1 Koshkina • 13:12, 27.09.2012 [Лінк на твір] ...дух споришів , позалатує рани....Гарно написано , зачепило... 0Спам 10 LedyDelfin • 17:09, 27.09.2012 [Лінк на твір] дякую, пані Ірино... рада, що "зачепило"... так.. дух споришів... 1Спам 2 Asedo1949 • 14:10, 27.09.2012 [Лінк на твір] "до кінця наших теплих літ дух воріт нікого не впустить у закритий подвір`яний світ" Так лагідно "теплих літ", так по- домашньому гарно "подвір'яний світ" Браво! 0Спам 9 LedyDelfin • 17:08, 27.09.2012 [Лінк на твір] пані Катю, приємно, що такий бажаний затишок передався Вам цими словами... то хай воно так і буде... дякую Вам... 0Спам 3 Мурашка • 14:55, 27.09.2012 [Лінк на твір] Як завжди є в що зачитатись, висловлювати детальніші свої враження не буду (а раптом знову не туди,як це трапляється останнім часом) 0Спам 8 LedyDelfin • 17:07, 27.09.2012 [Лінк на твір] люба пані Галю, невже я образила Вас, дорікнувши, не приведи Боже, у "непопаданні"... таж то відомо -- кожен читає своє... інакше, для чого б ми читали одне одного... вибачайте, якщо що... завжди ж цікаво, що людина побачила у твоїх "дзеркалах"... і завжди треба знати, що у "твоїх дзеркалах" інша людина завжди бачить СЕБЕ... і я також себе бачу у чужих дзеркалах... навіть Бог! у кожному з нас, та й у росинці кожній! бачить -- СЕБЕ!.. сподіваюся, я довела Вам, що все у нас нормально?... 1Спам 11 Мурашка • 17:44, 27.09.2012 [Лінк на твір] Ні,що Ви ,п.Валентино,звичайно ,жодних образ,просто я тепер,як кажуть 100 раз поміркую,а потім напишу,бо ваші вірші на роздуми спонукають. 1Спам 13 LedyDelfin • 18:44, 27.09.2012 [Лінк на твір] спонукають до роздумів -- це добре... до речі, найперше, чому намагалася навчити моїх дітей (двоє у мене, син і донька, дорослі вже...) -- мислити... бо мисляча людина пізнає себе ы світ через себе... головне -- ніколи не скучає у товарисчтвы з собою... дякую Вам, пані Галю... 1Спам 4 Oksana • 15:11, 27.09.2012 [Лінк на твір] досі рефлексії з Франківська?) гарна енергетика і міста, і твого вірша) 0Спам 7 LedyDelfin • 17:01, 27.09.2012 [Лінк на твір] люба Оксано, це рефлексії мого досвіду, який називається "життя" вцілому... І-Ф -- ланка у цьому ланцюгу... стосовно енергетики -- так, гарна... таке -- надовго... знаєш, "квадрат круглий" -- і аналітична система замикає, зациклюється, може перегоріти, силячись осмислити... але з І-Ф це вже не пов"язано... дякую тобі... щаслива бачити 0Спам 12 LedyDelfin • 18:40, 27.09.2012 [Лінк на твір] а "ми" Оксаночко -- це я з собою... 0Спам 5 Davudenko • 16:33, 27.09.2012 [Лінк на твір] п. Валентино як завжди прекрасно 0Спам 6 LedyDelfin • 16:56, 27.09.2012 [Лінк на твір] любий пане Йване, дякую... щиро, як і завжди 1Спам 14 Валькірія • 21:31, 27.09.2012 [Лінк на твір] Гадаю, що суть вірша тут на сайті до кінця збагнути зможе лише двоє, не рахуючи автора... Цей Чорний ліс я також надовго запам'ятаю і все те, що з ним пов'язано, у мене вже складається таке враження, що це я ТАМ побувала... 0Спам 17 LedyDelfin • 08:38, 28.09.2012 [Лінк на твір] люба Наталю, суть кожен відчує власну, і так в усьому... образ будить у кожному його власний досвід, його приватні асоціації... тому, привід і мотив, які керують поетом, це тільки паривід і мотив, а от настрій, почуття, образи -- це саме те, що й робить приватні враження спільним переживанням, набуттям... тому, суть... як мильна бульбашка -- власне, вона без кольору сама по собі, але увесь світ кидає на її поверхню свої рефлекси (розуміння, сприйняття) і бульбашка та міниться усіма можливини кольорами і тому така вражаюче красива... у Чорному лісі, звичайно ж, і ти була зі мною -- зв"язок він і є зв"язок... але МИ вибралися живими і з Божою допомогою... дякую тобі щиро, за присутність добру... і в чорних моїх лісах також... вибиремося... 0Спам 15 укран • 22:51, 27.09.2012 [Лінк на твір] Прочитавши вірш, я відчув те, що можна відчувати при закінченні чорної смуги і початку нової, кращої сторінки життя... Це наче початок спокійного, довгоочікуваного щастя, але чи можливий такий спокій на нашій землі, взагалі у цьому світі??? НІ, на жаль ні, якби ж то так просто можна було закритись за дверима, сховатись від поганого, збудувати високі мури і загородитись височенним парканом - на жаль. все наше життя - боротьба, і навчившись радіти промінчику сонця у темряві, навчившись бачити у "поганих" людях хороше, навчившись любити дані нам випробування, ми будемо достойні відчути Рай, навіть більше - ми лише після цього ЗМОЖЕМО відчути Рай... Це лише моя думка. 0Спам 16 LedyDelfin • 08:22, 28.09.2012 [Лінк на твір] "...чи можливий такий спокій на нашій землі, взагалі у цьому світі??? НІ, на жаль ні..." -- пане укране, відповідь на так поставлене Вами запитання -- однозначна -- для Вас таке щастя НЕ можливе, бо "кожному по вірі його"... для мене можливе цілком, і це не просто мрія, чи намір -- це факт... стосовно Вашої сентенції (класичної), що життя -- це виключно боротьба -- якщо Ви так цей процес сприймаєте, то Ваше життя буде суцільною боротьбою, але не думаю, що боротьба Ваша постійна приведе до перемоги -- протистояти світові і самому життю -- масова помилка... всі борються -- з Природою, одне з одним "за місце під сонцем" (наче під Сонцем може місця комусь не вистачити...), з собою, врешті -- з Богом! а всього лиш -- треба перестати БОРОТИСЯ... увійти в партнерські взаємини... і щастя саме собою заявиться... не одженете... скільки б Ви не били руками проти течії -- не переможете, бо річка -- НЕ БОРЕТЬСЯ з Вами, вона собі плине... а якщо за течією підете, підгрібаючи лишень туди, куди Вам хочеться допливти -- річка допоможе... ото і всі секрети щастя... настрій і філософія Вашого коментаря чимось нагадали мені одразу двох відомих -- Кальвіна і Лютера... не спішіть сприймати це, як комплімент... якщо хочете розібратися у собі -- знайдіть у мережі аудіокнигу Еріха Фромма "Втеча від свободи" ("Бегство от свободи") і уважно прослухайте... наразі -- все, що можу порадити Вам... Ваші ж повчання звучать трохи... занадто серйозно... бажаю гармонії... -1Спам 18 укран • 09:03, 28.09.2012 [Лінк на твір] Спасибі за щирість... На жаль слухати аудіокнигу не маю можливості, проте поясню свою позицію. Мені Ваш коментар нагадує античну філософію стоїків: "..Доля веде того (поміхається тому), хто добровільно і безпечально їй підкоряється, і тягне силоміць (наперекір, з болем і стражданнями), того, хто нерозумно і безсоромно їй суперечить." Але їхні погляди також повязують з афоризмом: "філософія - наука помирати". Мені дуже хочеться вірити у Ваші слова, проте на сьогоднішній день я бачу і відчуваю інше, протилежне - потрібно десь заробляти гроші, потрібно якось зводити кінці з кінцями, потрібно допомагати людям, зрештою потрібно Жити. "Кожному дістанеться по вірі його.." це дуже глибинні слова, так можна багато чого заперечити або навпаки виправдати, але є ще слова: "Береженого, Бог береже" - як бачите тут наголошується Дія, не треба чекати від долі подарунків і оберігу, треба самому діяти, щоб заслужити ці подарунки. Боротись потрібно не з природою, не один з одним, а із несправедливістю, лінню, злістю... Хіба не так? Та навіть Ваші слова "УВІЙТИ в партнерські взаємини, свідчать, про дію, акт боротьби із байдужістю одне до одного. Пливти за течією легко, проте лише річці відомо, куди нас занесе і часто заносить не туди, куди хотілося б, потрібно хоч якось маневрувати по життю, чи не так? Крім того Ви написали, що все одно потрібно підгрібати туди куди хочеться, ПІДГРІБАТИ - діяти свого роду боротись, але не з річкою, а із самим собою... Не подумайте, я не повчаю, я не навязую свою думку, я просто хочу правильніше її висвітлити, а Ви можете сприймати її, а можете відкидати. Спасибі за розмову -2Спам 19 LedyDelfin • 10:40, 28.09.2012 [Лінк на твір] ...якщо не маєте чомусь змоги прослухати аудіокнигу, то можна знайти її в текстовому виконанні у тій же мережі, чи на книжковому базарі, в бібліотеці -- це вже була б дія, так? пливти за течією безвільно -- хіба я до такого закликаю? це третій варіант способу жити і він так само хибний, як і постійна боротьба -- пустившись на волю хвиль, людина обов"язково приб"ється у стоячу заводь чи в болота... треба "підгрібати", тобто, знати, куди ти пливеш, чого хочеш...розумно і у злагоді зі світом і з собою -- діяти... але не боротися... "Береженого Бог береже" -- при чому це до "кожному по вірі його", хоча, звичайно, і ця мудрість враховується, як і кожна інша.... боротися з собою? а з ким тоді Ви зможете НЕ боротися? а що як спробувати себе зрозуміти: чому от Ви відчуваєте саме такі відчуття, чому саме так думаєте, чините, приймаєте, заперечуєте? -- причини тому цілком конкретні -- попередній досвід, навіть підсвідомий... чому людині не щастить у житті? бо вона нещаслива? чи тому, що вона НЕ ВМІЄ і НЕ ХОЧЕ бути щасливою... у підсвідомості неконтрольованій своїй -- НЕ ХОЧЕ... бо нещасному є на що скаржитися, а щасливі -- їм навіть віршів нема про що писати... багато "щасливих" віршів читали? чи написали? це як хронічно хворі -- тому й "хронічно", що хвороба така постійна їх влаштовує... вони найбільше прагнуть не здоров"я, а УВАГИ і ТУРБОТИ ближніх, егоїстично експлуатуючи тих ближніх своєю хронікою... це факт відомий і не мені належить його відкриття... фахівці давно про це знають і говорять... хроніки люблять свої недуги, бо це їхній "стиль" життя, якого вони (життя)НЕ люблять... гляньте хоч би на параолімпійців -- не скиглять і не скаржаться... не можуть грати у волейбол стоячи -- сидячи! грають... але ГРАЮТЬ, бо люблять і хотять ГРАТИ... от Вам і дія... от Вам і підгрібання з течією разом... гроші заробляти? так, треба... але чи це все, що робить людину щасливою і повноцінною -- гроші?... дуже навпаки, як правило... а чому гроші стали дорожчими за любов,за гідність? чому від них залежать радість і щастя?.. чи й справді залежать... що таке "хочу" і "треба-нетреба"... можна обійтися... що таке треба справді, і скільки того "треба" -- треба... чи обов"язково "як у всіх і трохи більше"? і що таке гроші по суті? думайте про себе -- і думайте про себе гарно... філософія -- наука про вмирання? це тільки нюанс, чиясь думка, можливо, ситуативна, і чи Ви самі САМЕ ТАК вважаєте? філософія -- це процес осмислення: і життя, і смерті, як одного з явищ процесу САМЕ ЖИТТЯ... бажаю Вам цікавого знайомства із самим собою... а хто кого любить і хто кому що пише -- Вам належить тільки те, що Ви собі з того всього візьмете... Наталя гарно сказала: захочеш вчитися, то й камінь не відмовить -- навчить... ще раз бажаю успіхів: пізнаєте себе -- пізнаєте Бога, тобто -- світ і Всесвіт, Природу і всі її прості і геніальні закони... направлені саме на те, щоб кожна ЛЮДИНА була щасливою... противне -- це результат "ДУМАННЯ" самої людини... -1Спам 20 укран • 11:07, 28.09.2012 [Лінк на твір] На жаль, я бачу перекручування своїх слів, багато ваших питань, знайдуть віповіді, якщо Ви уважніше прочитаєте мій коментар вище... Щоб розмовляти, треба намагатись зрозуміти співрозмовника... Я НЕ ЗАПЕРЕЧУЮ ДІЮ, Я НЕ ЗАПЕРЕЧУЮ ПІЗНАННЯ САМОГО СЕБЕ, НАВПАКИ. Я ЗАПЕРЕЧУЮ ВИСЛІВ "ФІЛОСОФІЯ - НАУКА ПОМИРАТИ", Я ЗАПЕРЕЧУЮ ЛІНЬ У ПІЗНАННІ, тобто СПОКІЙ (як відсутність боротьби, дії пручання) що ВИ ВИПРАВДОВУВАЛИ. Під Боротьбою я маю на увазі, не перший варіант, а другий - що Ви називаєте "підгрібанням", розумієте. Не потрібно усе робити наперекір долі - це не боротьба, а марнування сил... Можливо, на перший погляд "боротьба" занадто гучне слово, але якщо подумати - хіба одним підгрібанням можна здолати лінь, заздрість, пихатість, гордість, хіба "підгрібанням" можна зрозуміти самого себе, тобто я хотів сказати, що це трошки замягке слово, для позначення розумного способу життя... А знаєте я зараз не пишу вірші, значить я щасливий??? -1Спам 21 LedyDelfin • 13:17, 28.09.2012 [Лінк на твір] на жаль, я бачу не тільки "перекручування" моїх слів, але й смислу, який вони намагаються до Вас донести, тому -- припинимо... навіть останнє Ваше запитання позбавляє діалог наш з Вами подальшого смислу -- чи щасливий Ви зараз, бо не пишете віршів?... чи таке я мала на увазі?.. то самі перечитайте стільки разів, скільки потребується, щоб зрозуміти, що ВАМ кажуть, а не радьте мені (та й іншим) перечитувати Вас... врешті, корисно навчитися викладати думку так, щоб Вас розуміли, а не щоб оці балачки (вбачаю в них деяку тенденційність) переходили у Ваші поради і вимоги до співрозмовника... завершимо. -1Спам 22 укран • 22:51, 29.09.2012 [Лінк на твір] Дарма Ви так, я просто хотів поговорити...

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі