о третій ночі
розбудила
морзЯнка
в залізний дах:
та-та-тах!..
(чистий звук…)
олівець – до рук:
агент 007
«Старий Горіх»
о третій ночі
таємну
звістку
передати хоче…
але – тиша…
перервався
наразі
нічний зв*язок:
Всесвіт
знов
цілковито вмовк.
тільки здрімнула –
та-та-тах!
ожив
мій чутливий
дах
на мить –
і знову Всесвіт
повстЯно мовчить.
та що ж там у них
за швах?
телетайп зламався
чи рація,
розбила
«тарілку»
космічна станція?
звідкись випав
латунний
поважний цвях?..
пошкодилась
інша яка
передавальна
техні-ка?..
чекає
стривожений дах.
ніч світА…
несподівано:
та-та-тах!..
і – пустота…
одна і та ж
одинока нота
один і той же
символ і знак
сумно так…
а що ж там далі?
дальше там
що?..
чому не сміє
прорватись в ефір
всемогутнє небо?
можливо,
там звістка
мені
од тебе!..
така бАжана
і довгождана.
може там:
«Скоро вЕрнусь,
стрічай,
кохана…»
а може…
отож,
схоже
самЕ тільки «…може…»
старий горіх
передати й може…
як на сміх,
повільно зріє
старий горіх…
…скоро, скоро…
полетять горіхи
достиглі
на дах,
як зорі…
і ти
повернешся
із самоти
на світанку…
будемо
каву пи-ти
і слухати вдвох
Горіха
старого
Вселенського
безкінечну
чіткУ
морзянку…
Мені сподовалась оригінальна форма. А незвичайне відчуття єднання з Всесвітом через горіховий дріб ствоює враження напруги і очікування одночасно.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")