ЗВІСТКА З НЕБА

о  третій  ночі
розбудила  
морзЯнка
в  залізний  дах:
та-та-тах!..
(чистий  звук…)
олівець  –  до  рук:
агент  007
«Старий  Горіх»
о  третій  ночі
таємну  
звістку
передати  хоче…

але  –  тиша…
перервався
наразі  
нічний  зв*язок:
Всесвіт  
знов
цілковито  вмовк.


тільки  здрімнула  –
та-та-тах!
ожив
мій  чутливий  
дах
на  мить  –
і  знову  Всесвіт
повстЯно  мовчить.

та  що  ж  там  у  них
за  швах?
телетайп  зламався
чи  рація,
розбила
«тарілку»
космічна  станція?
звідкись  випав  
латунний
поважний  цвях?..
пошкодилась
інша  яка
передавальна  
техні-ка?..

чекає  
стривожений  дах.
ніч  світА…
несподівано:
та-та-тах!..
і  –  пустота…
одна  і  та  ж
одинока  нота
один  і  той  же
символ  і  знак
сумно  так…

а  що  ж  там  далі?
дальше  там
що?..
чому  не  сміє
прорватись  в  ефір
всемогутнє  небо?
можливо,
там  звістка
мені  
од  тебе!..
така  бАжана  
і  довгождана.
може  там:
«Скоро  вЕрнусь,
стрічай,
кохана…»
а  може…
отож,
схоже
самЕ  тільки  «…може…»
старий  горіх
передати  й  може…

як  на  сміх,
повільно  зріє
старий  горіх…

…скоро,  скоро…
полетять  горіхи
достиглі
на  дах,
як  зорі…
і  ти
повернешся  
із  самоти
на  світанку…
будемо
каву  пи-ти
і  слухати  вдвох
Горіха
старого
Вселенського
безкінечну
чіткУ  
морзянку…

24.09.2011