Від вечора невпинний часоплин малює ніч, немовби аквареллю. Як темнокосу звабницю годин, що пасмами своїми соболиними вкриває в тиші снів міські оселі...
Чорнява зазирає у вікно, торкаючись його шовково-ніжно. І ластиться до світу знов і знов, немов пухнаста вогнеока кішка...
А мрії й сни химерно посплітались у надрах душ, в обіймах ночі десь. Але годин до ранку завше мало. Чи зіштовхне реальність із небес? Який таки попереду світанок? Блакитний чи похмурний, сірий весь?
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
1
...гарно...)
