"Щось одцвіло, а інше - ще в зерні Чекає, щоб воскреснути з дощами, І новий пагін виплекать в борні, Який проткне собою навіть камінь" - ось воно- зерня думки і суть вірша. Дякую, Наталочко, за хвилі океанічні душі твоєї.
Вірш пробудив дуже багато думок... Зокрема - мені здається, лише з моєї субєктивної точки зору, можливо і ще не докінця продуманої, трохи наївно-дитячої, що не варто сумувати за втраченим часом, адже залишаються безцінні спогади... Невідомо хто скільки проживе і чи проткне пагін каменя, головне Жити так, щоб не було за чим сумувати. Щоб колись з гордістю можна було сказати: "Це життя я б прожив би так само..."
Так,п.Наталю, ми великі сліпці, які тужаться побачити щось далеко під лісом, а те, що нам підноситься на долоні, та ще й з такою любов'ю, ми не сприймаємо належним чином.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
