Пт, 22.11.2024, 09:25
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про природу
 

СТЕЖКАМИ НЕПОВЕРНЕНЬ


Так невблаганно час цей одцвітань
На люд і землю котиться щороку,
Людська свідомість незбагнену грань
Щоразу пізнає новим уроком.

Пора зітхань, багрянцю і журби

За тим, що вже в минулого у власті,
І ми якісь приречені, якби ж
Могли на мить спинити плин у Часу.

Шляхами неповернень йде душа,

Хоча, бува, і бродить манівцями.
Так важко промовляти нам "прощай",
Та більш нестерпно - все життя сліпцями

Іти стежками вічних одкровень,

Якими небеса нам сиплять щедро,
І не прозріти навіть в білий день,
Й ногами не відчуть земної тверді.

Щось одцвіло, а інше - ще в зерні

Чекає, щоб воскреснути з дощами,
І новий пагін виплекать в борні,
Який проткне собою навіть камінь.

Колись і ми, як літо, одцвітем,

Пожухлим листям канемо у Лету...
Залишмо тільки те, що нам святе,
Аби колись воскреснуть новим злетом!

Додав: Валькірія (03.10.2012) | Автор: © Крісман Наталія
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Філософам, Вірші про природу

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2700 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
avatar
1 Roksa • 15:04, 03.10.2012 [Лінк на твір]
"Щось одцвіло, а інше - ще в зерні
Чекає, щоб воскреснути з дощами,
І новий пагін виплекать в борні,
Який проткне собою навіть камінь" - ось воно- зерня думки і суть вірша. Дякую, Наталочко, за хвилі океанічні душі твоєї.
avatar
Та це я почала щойно коментар писати Наталі Данилюк, а він вилився у такі осінні роздуми...такий собі осінній сумбур... tongue
avatar
3 LedyDelfin • 17:33, 03.10.2012 [Лінк на твір]
Щось одцвіло, а інше - ще в зерні
Чекає, щоб воскреснути з дощами,
І новий пагін виплекать в борні,
Який проткне собою навіть камінь. --

сильно, красиво, істинно і ... могутньо.. життєво-непереборно... "Королева в восторге!.." (це з Булгакова...)
yes
avatar
Тішусь, що довела "королєву до восторга" tongue
avatar
5 укран • 20:17, 03.10.2012 [Лінк на твір]
Вірш пробудив дуже багато думок...
Зокрема - мені здається, лише з моєї субєктивної точки зору, можливо і ще не докінця продуманої, трохи наївно-дитячої, що не варто сумувати за втраченим часом, адже залишаються безцінні спогади...
Невідомо хто скільки проживе і чи проткне пагін каменя, головне Жити так, щоб не було за чим сумувати. Щоб колись з гордістю можна було сказати:
"Це життя я б прожив би так само..."
avatar
Слушна думка, Укране. У мене є десь такі рядки -

Не сумуймо за днями колишніми -
Нові злети чекають і прагнення,
На одну весну ніжну і лагідну
У скарбничці життєвій побільшає...
avatar
7 укран • 21:49, 03.10.2012 [Лінк на твір]
Пролітають деньки наче стрілами...
Гострими
У цім світі так важко бува-
Зносим ми
Бо не хочемо бути тут звірами
Чи корисливість це прикрива?

Де Ви Любі, Кохані поділися
Боляче
Мрії гаснуть, а нових нема
Знову це
Йти чи клигати буду на милицях
Та життя проживу недарма...
avatar
Лиш би ті стріли не лишали у наших душах надто великих дір... shy
avatar
9 укран • 21:59, 03.10.2012 [Лінк на твір]
Це залежить від нас...
avatar
Це залежить від усіх... "зі світу по нитці - бідному сорочка"...
avatar
11 Asedo1949 • 23:36, 03.10.2012 [Лінк на твір]
Так,п.Наталю, ми великі сліпці, які тужаться побачити щось далеко під лісом, а те, що нам підноситься на долоні, та ще й з такою любов'ю, ми не сприймаємо належним чином.
avatar
Дякую Вам, пані Катерино, за розуміння!
avatar
13 ЛюК • 10:13, 04.10.2012 [Лінк на твір]
Філософія... метафізика...езотерика - в життя! hands hands hands
avatar
Дякую Вам за такий езотеричний коментар! tongue


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz