Мовчки слухаю стогін долі, Огорнувшись в її печаль… Вона надто чомусь тендітна, Чи й прозора немов вуаль… Угасає мій спокій стиха Та колючим вкрива крилом, Атакує коханням лихо…, Душу холодом крає знов. Упиваюсь її медами, Шепіт млості бунтує кров Евдемоні пронизить душу Юдин погляд додасть оков… Криком вирвуся із глибин я, Ріки щастя щоб розлились – ТИ ж додав мені знову сили Через терни піднятись ввись – У Всевишнього взявши крил!
ЕВДЕМОНІ - евдемонізм; ч. (гр., від щастя) етичний принцип, який основою моральності вважає прагнення людини до щастя.
а ви звернули увагу щро це АКРОВІРШем кричить моя душа
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
у Вас 
0
