Мовчки слухаю стогін долі, Огорнувшись в її печаль… Вона надто чомусь тендітна, Чи й прозора немов вуаль… Угасає мій спокій стиха Та колючим вкрива крилом, Атакує коханням лихо…, Душу холодом крає знов. Упиваюсь її медами, Шепіт млості бунтує кров Евдемоні пронизить душу Юдин погляд додасть оков… Криком вирвуся із глибин я, Ріки щастя щоб розлились – ТИ ж додав мені знову сили Через терни піднятись ввись – У Всевишнього взявши крил!
ЕВДЕМОНІ - евдемонізм; ч. (гр., від щастя) етичний принцип, який основою моральності вважає прагнення людини до щастя.
а ви звернули увагу щро це АКРОВІРШем кричить моя душа
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за