Сб, 23.11.2024, 12:57
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

БЕЗЗОРЯНООКО


дві  жінки,
однАково  змучені,
занедбані  
і  брудні,
попритулялись  
до  муру  в`язничного  –
стоять  
у  камері  при  вікні,
дивляться  в  скло,
що,  може,
із  добрий  десяток  рОків  
потому,
як  мите  було…

одна  –  сердиться:
проз  оці  грати,
тричі  по  тричі  кляті,
і  порохнЕчу  бридку
таку,
проз  павутину  чорно-липку
(згинути  б  напріч
отому
огидному  павуку!)  –
і  неба  край-оком  не  бачиш…

хіба  не  заплачеш?..
проз  павутину  липкУ!

інша  відказує:
глянь!
он-до  видно
малесеньку  зірочку!
…там,  
на  вулиці,
отже,  вечір  
безхмарний…  

мабуть,  гарний…

нині,  мабуть,
буде  і  ніч  веснянА
яснА,
там…
за  мурами…
щедро  заквітчана,
зоряна!...
прохолодно  прозора
і  кришталево  дзвінка
така
квітнева  оця  
бУде  ТАМ  
нічень-ка…

не  клич  біди  павуку…
може  й  він  
не  з  доброї  волі
живе  у  в`язниці  отут,
а  не  десь  –
між  травами  на  лугу,  
чи  між  квітОк  у  полі…
чи  в  зАкуточ-ку
чиєїсь  теплої  хати…

хати!..

де  сіли  б  до  столу
вечеряти
діти…
і  мама  з  татом…  

–  Спати!!!
розходьтеся  спати!


…багато  
на  світі  лЮду…
одно  –
вбачить  зірку
у  тьмаве  
в`язничне  вікно…
інше  –
в  ключі  джерельнім
не  побачить  нічого,
окрім  як  бруду

…хоч  до  дірок!
у  чотири  руки
три!
балконні  
й  кухонні  свої  шибкИ,
хоч  
які  хочеш  купуй
замшево-дорогі
до  окулярів  твоїх
євро-сервет-ки  –
у  небі
не  знАйдеш  зірок  …

ти  –  такий:
не  побачиш

те,  
чим  бачать  зірки,  –
од  природи  
в  тобі  
незряче…

…хто  з  нас  кращий,
чи  згірший,  може?
всі  –  ув`язнені  
світу  сьогО,
засмучені  діти
Божі…

18.10  2012


Додав: LedyDelfin (19.10.2012) | Автор: © Валентина САВЕЛЮК
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Савелюк Валентина

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2461 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): Жінка, Вікно, Зірочка, вязниця, ключ, павук

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
avatar
1 zov1968 • 09:49, 19.10.2012 [Лінк на твір]
Гарний філософський твір, пані Валентино! Кожен бачить у міру своєї просвітленості. 55555
avatar
2 Davudenko • 09:50, 19.10.2012 [Лінк на твір]
щиро й гарно hands hands hands 55555
avatar
3 InhearT • 10:29, 19.10.2012 [Лінк на твір]
Прекрасний, сильний вірш з глибокою думкою..
"…багато
на світі лЮду…
одно –
вбачить зірку
у тьмаве
в`язничне вікно…
інше –
в ключі джерельнім
не побачить нічого,
окрім як бруду" - чудові, глибокі слова!
55555 up respect
avatar
4 Roksa • 13:57, 19.10.2012 [Лінк на твір]
"ти – такий:
не побачиш

те,
чим бачать зірки, –
од природи
в тобі
незряче…" - і таке буває...на жаль. Валю, дуже сильні думки, потрібні - згідна з усіма відгуками попередніми.
А те "засмучені діти Божі" - ох як сумно. Бачмо красу у всьому задуманому Богом. Дякую, Валю.
avatar
Так,ваш вірш,п.Валентино,спонукає до роздумів. Останнім часом в мене
багато розчарувань ,здається,що весь світ обліплений брудом,брехнею і
темрявою,а дуже не хочеться в це вірити,хочеться серед цього всього
знайти зірочку,яка своїм світлом дасть НАДІЮ! plus1 up 55555
avatar
6 Koshkina • 14:47, 19.10.2012 [Лінк на твір]
Одним людям дано бачити зірку , а іншим ні...Чому це так? Мабуть ми вже приходимо на цей світ зі своїми талантами і вподобаннями........Не кращі і не гірші , такі , якими нас зробив Господь. Дуже класна тема , п. Валентино. 55555
avatar
7 Asedo1949 • 16:55, 19.10.2012 [Лінк на твір]
Філософський вірш,п.Валентино! "Не суди - да несудим будеш"- кажеться у святому письмі, або "скільки люда - стільки й чуда" - гласить народне прислів'я, але, попри все, ми всі діти Божі, і тільки Йому одному вирішувати хто є хто... 55555


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz