Що сильнішим робить- те не убиває...
Ой що ж ти накоїв,
Милий мій, миленький,
Спалив душу на попіл,
Голубе сизенький.
Ти літав так низько,
СОколе, сокОле,
А пізнав кохання,
Полетів довкола.
Та хіба ж я знала,
Зоря-зоряниця,
Що тебе не стане
У моїй світлиці.
Ой лишенько-лихо,
Люди- добродІї
Зламали кохання
й дівочії мрії.
Кинув ти у прірву
Мою юну душу,
Розтоптав ногами,
А я жити мушу.
Сумно відродилась
з насіннячка квітки,
Бо ростуть у мене
тепер славні дітки.
Мої любі дітки,
Мої пташенята,
Повік не дозволю
крила вам зламати.
У собі велику
силу відчуваю,
Що сильнішим робить-
Те не убивє.
Що ж тобі сказати,
СОколе, сокОле?!
Не кружляй над дахом,
над моїм- ніколи!
Додав: stuhiya (16.11.2012)
| Автор: © Оксана
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.