Хіба я можу спати, бо сонечко до хати прийшло вже привітати, ріднесенькі кімнати?
Хіба я маю право, з'їдати все що хочу і жити "кучеряво"...? Як слабкості лоскочуть.
Чи можу дозволяти, слабкою бути...Страхом, всю совість присипляти, вбивати її цвяхом?
Але ж бо я людина, не можу все залити вином, бо є родина, надія в них єдина.
На те , щоб лебедина, перепліталась вірність, не впАду на коліна... ЛишЕ... Сльозу зронила...
|