Нехай зарясниться надією день - Пташине дзвінке поголосся. Вертепною стезею радість іде, У дУші - багате колосся!
Родинне свічіння у вікнах життя За дрібкою віри на вишнє. Крокує спроможно у далі звитяг Сьогоднішнє - вічне - колишнє...
І тягне долоні і сіє зерно Оселями віщого духу. Праотчо-небесне святе полотно І голос, і віряне вухо...
Парує морозно, зоріє у вись Надибана милість єднання. Вертепна надіє, іди, не спинись В покорі чиє́гось вигнання.
Засвічуй зірнисто серця і думки, І днини, і ночі світанно! Кутею - спасіння, свічінням - роки, Так світло, так чисто, різдвяно! (20.12.12) ****************** З Різдвом Христовим! ******************
Там наголошено теж перший... Хоча припустимий абсолютно і запропонований Вами варіант))) Щиро дякую, п. Катерино, за уажність і за небайдужість бачення, то - на вагу золлота! Зі святами Вас!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
