Вже гасне місяць, все навколо оживає І темрява поволі відступає. Та я не сплю, для мене ще лунає Мелодія твого серцебиття Ти дихаєш уривчасто і тихо І подих твій немов бузковий цвіт. В промінні світанковім, десь далеко, Забутий нами оживає світ Твоїх думок не можу прочитати Чарівний ліс зробив усе за нас. Ми тут змогли б і щиро покохати, І пронести це почуття крізь час... Не в наших душах і не в цьому світі, А там, де магія, старих дерев Де замок на горі стоїть, йому ці вірші А нам забути і іти вперед.
|