Малювала ніч картини...
Малювала
н іч
картини,
Очі сині, очі сірі
Вдвох над хмарами літали,
Неймовірне осягали.
Небо грізно потемніло:
Ніч від заздрощів зомліла,
Не бажала, не хотіла,
Щоб крізь неї ввись летіли.
В сон закралась чорна діва,
Небо ковдрою прикрила,
Квіти зникли – кактус дикий
На вікні стояв безликий.
А в кімнаті - так у сні -
Стіни й стеля у пітьмі.
Ніч зробила, як схотіла,
Утомилась і умліла…
А дівча устало вмить,
Не боялось нічку злить,
Кактус винесла із хати,
Сонце стала малювати.
Засвітилося яскраво,
Тут юнак з ` явився
бравий,
Вийшли в сад, за руки,- мить -
Щастя в небі так п ` янить!
Додав: flora (19.02.2013)
| Автор: © Флора Генрик
Ключові (? ): політ , кохання
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА