Малювала ніч картини...
Малювала
н іч
картини,
Очі сині, очі сірі
Вдвох над хмарами літали,
Неймовірне осягали.
Небо грізно потемніло:
Ніч від заздрощів зомліла,
Не бажала, не хотіла,
Щоб крізь неї ввись летіли.
В сон закралась чорна діва,
Небо ковдрою прикрила,
Квіти зникли – кактус дикий
На вікні стояв безликий.
А в кімнаті - так у сні -
Стіни й стеля у пітьмі.
Ніч зробила, як схотіла,
Утомилась і умліла…
А дівча устало вмить,
Не боялось нічку злить,
Кактус винесла із хати,
Сонце стала малювати.
Засвітилося яскраво,
Тут юнак з ` явився
бравий,
Вийшли в сад, за руки,- мить -
Щастя в небі так п ` янить!
Додав: flora (19.02.2013)
| Автор: © Флора Генрик
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання , Генрик Флора
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2354 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): політ , кохання
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА