Малювала ніч картини...
Малювала
н іч
картини,
Очі сині, очі сірі
Вдвох над хмарами літали,
Неймовірне осягали.
Небо грізно потемніло:
Ніч від заздрощів зомліла,
Не бажала, не хотіла,
Щоб крізь неї ввись летіли.
В сон закралась чорна діва,
Небо ковдрою прикрила,
Квіти зникли – кактус дикий
На вікні стояв безликий.
А в кімнаті - так у сні -
Стіни й стеля у пітьмі.
Ніч зробила, як схотіла,
Утомилась і умліла…
А дівча устало вмить,
Не боялось нічку злить,
Кактус винесла із хати,
Сонце стала малювати.
Засвітилося яскраво,
Тут юнак з ` явився
бравий,
Вийшли в сад, за руки,- мить -
Щастя в небі так п ` янить!
Додав: flora (19.02.2013)
| Автор: © Флора Генрик
Ключові (? ): політ , кохання
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА