І темрява навкруг, І серце біль пронизує як холод В морозну ніч осінню ніжну квітку, Вмираєш на руках твоїх же мрій колишніх, І розриваєшся німим ти криком в тиші. Та шлях обрав ти сам – Не тільки біль та холод Знайдеш ти в глибині душі своїй. Там є надія, віра й сила перемоги І впертість, що дає нам жити далі. Почуй ту пісню щастя та любові, Яка нас тихо колихає уві сні… І більш немає горя… І не натягнуться більш струни днів твоїх, Що так нестерпно груди пропікали. Та чується ще стогін тихий твій, I вже є сила, сила перемоги.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
