І темрява навкруг, І серце біль пронизує як холод В морозну ніч осінню ніжну квітку, Вмираєш на руках твоїх же мрій колишніх, І розриваєшся німим ти криком в тиші. Та шлях обрав ти сам – Не тільки біль та холод Знайдеш ти в глибині душі своїй. Там є надія, віра й сила перемоги І впертість, що дає нам жити далі. Почуй ту пісню щастя та любові, Яка нас тихо колихає уві сні… І більш немає горя… І не натягнуться більш струни днів твоїх, Що так нестерпно груди пропікали. Та чується ще стогін тихий твій, I вже є сила, сила перемоги.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
