А знаєш, у прірви немає дна, Вона - це жалів провалля... У снах проростає крізь нас весна Оазами від проталин. Між літер лишилися ще вузли, Та суті це вже не змінить - Хтось щедро у душу любові влив, Спиваймо ж її невпинно! Любов - це омана в пустелях снів, Де кожен шукає щастя. Радій же, мій Любий, наш світ розцвів, Ми можем у небо впасти! За крок знову прірва... Лиш слова три - "Довіку Тебе любити!" - Мені весняні навівають вітри, Що дмуть між зболілих літер. Хай сни сонцеликі приходять у яв Цілунком у серце ніжним! А знаєш, насправді любов Твоя До Вічності нас наблизить...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0
