А знаєш, у прірви немає дна, Вона - це жалів провалля... У снах проростає крізь нас весна Оазами від проталин. Між літер лишилися ще вузли, Та суті це вже не змінить - Хтось щедро у душу любові влив, Спиваймо ж її невпинно! Любов - це омана в пустелях снів, Де кожен шукає щастя. Радій же, мій Любий, наш світ розцвів, Ми можем у небо впасти! За крок знову прірва... Лиш слова три - "Довіку Тебе любити!" - Мені весняні навівають вітри, Що дмуть між зболілих літер. Хай сни сонцеликі приходять у яв Цілунком у серце ніжним! А знаєш, насправді любов Твоя До Вічності нас наблизить...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
