А знаєш, у прірви немає дна, Вона - це жалів провалля... У снах проростає крізь нас весна Оазами від проталин. Між літер лишилися ще вузли, Та суті це вже не змінить - Хтось щедро у душу любові влив, Спиваймо ж її невпинно! Любов - це омана в пустелях снів, Де кожен шукає щастя. Радій же, мій Любий, наш світ розцвів, Ми можем у небо впасти! За крок знову прірва... Лиш слова три - "Довіку Тебе любити!" - Мені весняні навівають вітри, Що дмуть між зболілих літер. Хай сни сонцеликі приходять у яв Цілунком у серце ніжним! А знаєш, насправді любов Твоя До Вічності нас наблизить...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
