Весни початок і жіноче свято, Мімози гілочка і лагідне тепло, Багато хочеться хорошого сказати, Про жінку,про любов і про добро. Бо жінка- перш за все - це мати, Яка дарує нам весь білий світ. Та ми в турботах забуваємо сказати, Як любимо її увесь свій вік. А мама дбає про діток невдячних, Все молиться,ночей не досипає, Щоб вберегти у справах необачних, Лиш мамина любов усе прощає. Жіноча доле,материнська доле Все ж до кінця її нікому не збагнути І щоб пройти своє життєве поле Багато жінці доводиться відчути. В щоденних клопотах життя минає, Дарує дітям ласку і тепло, Все віддає,собі нічого не лишає, Дітей тримає мамине добро. ШАНУЙТЕ МАТІР! ПОКИ ВОНА ЖИВА! І не скупіться на любов та ласку, Бо тільки мама ,тільки лиш вона Жорстокий світ цей перетворює на казку!
|