ВІРШ "ЖІНОЧЕ СВЯТО"

Весни початок і жіноче свято,

Мімози гілочка і лагідне тепло,

Багато хочеться хорошого сказати,

Про жінку,про любов і про добро.

Бо жінка- перш за все - це мати,

Яка дарує нам весь білий світ.

Та ми в турботах забуваємо сказати,

Як любимо її увесь свій вік.

А мама дбає про діток невдячних,

Все молиться,ночей не досипає,

Щоб вберегти у справах необачних,

Лиш мамина любов усе прощає.

Жіноча доле,материнська доле

Все ж до кінця її нікому не збагнути

І щоб пройти своє життєве поле

Багато жінці доводиться відчути.

В щоденних клопотах життя минає,

Дарує дітям ласку і тепло,

Все віддає,собі нічого не лишає,

Дітей тримає мамине добро.

ШАНУЙТЕ МАТІР! ПОКИ ВОНА ЖИВА!

І не скупіться на любов та ласку,

Бо тільки мама  ,тільки лиш вона

Жорстокий світ цей перетворює на казку!