ХОЛОДНА ВЕСНА

Весна – не сяє і не гріє,

Холодний вітер хижо дме,

І замість вогнища надії

Зневіри згарище німе.

Іду безцільно  без зупину -

Минаю урвище і схил,

А вітер зло штовха у спину,

Взлетів би – та немає крил.

Чиїсь слова жевріють в серці,

Чиїхсь зізнань п’янить трунок,

Верба самотнья долу гнеться,

Зігнусь і я, як вийде строк.

Падуть, мов листя, сподівання,

Вир вирве з рук слабких весло  -

Моє коханячко останнє,

Із бур’янів не проросло.

Весна не сяє і не гріє –

Реве холодний буревій,

Вгасає вогнище надії,

Позбувшись милих серцю мрій.

10.04.2013