Вт, 05.11.2024, 15:44
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Історичні вірші
 

КОЧУБЕЇВНА (ява четверта) ТРОЯНДОВА ПЕЛЮСТКА


Валя Савелюк :: КОЧУБЕЇВНА (ява четверта) ТРОЯНДОВА ПЕЛЮСТКА
ява четверта ТРОЯНДОВА ПЕЛЮСТКА (Мазепа сам у своєму покої. У глибокiй задумi. Догорає свiчка). Мазепа Лiта`, лiта... мов диким степом Табун сполоханий летить... То чий табун? - То твiй, Мазепо! Гей, зупинiть його на мить! Гей, навперейми – злiва, справа! Мiцний аркан, тверда рука! В такому дiлi вiрна справа Перш заарканить вожака. ...I в'ється з свистом, як гадюка, Волосяна` потрiйна нить: Кидок - як доля... от нештука! Вожак на волi – не спинить. Не зупинить, не перейняти: Зiб'є i стопче, як траву... Моя Вкраїно, сива мати, Нащо` вручила булаву Своєму синовi Iвану, Про людське око чи для смiху? Щоб цар чужий собi на втiху Тебе затяг до балагану І мацав, як повiю, сп'яну, Й поров онучi з хоругов, І щоб твiй син служив тирану?.. Оце та братняя любов?! Оце тi клятви, тi свободи? Це та надiя у життi? Не знавши броду влiзли в воду, Вкраїно, для твого народу НесповiдИмi всi` путi! …Душа моя з неволi тужить - Тут всяк своєму пану служить, I всяк тебе за матiр має... Вкраїно, мiй загиблий краю, На горе я тебе кохаю... Кохаю й хаю... сам не знаю Як руки розв'язать тобi... Та у прихованiй борбi Не одступлю, хоч знемагаю… (Пiсля паузи) Звiльню` – чи лихо заподiю? Спасу – чи погублю` надiю? Хоч не за грiш, як пропаду! Тебе, мов панну молоду, На руки в мислях пiдiймаю І внОшу Боговi до раю. В лiтах, у прИсмерку, в жалю - Люблю тебе! Люблю. Люблю… Люблю, як я лиш сам умiю, Люблю, як волю! як Марiю! ...Люблю Марiю?.. Що це я?.. А втiм – хоч солодко помрiю!.. Потiш себе, старий Iване, Бо що є мрiя? – лиш омана, Яке бо лихо з неї є? ...Кохане серденько моє... Як попіл, обтрушу` лiта, Усе минуле, як полуду, Зо сну прокинувшись, позбуду, Не побоюсь людського суду, І на кораловi уста Молитись денно й нощно буду. Тендiтнi пальчики перснЯми Засиплю, як роса траву, Забуду славу й булаву, І буду ублажать пiснями Мою русалку степову... Моя трояндова пелюстка... Хоч де там, Гетьмане, твоя? Безодня лiт, як чорна хустка, Нас невблаганно роздiля. Вона ще - пуп'янок невинний, Ще тiльки крильця розгорта! Її коса - й мої сивИни... Її лiта – й мої лiта... Така легка`, iде - мов сниться, - В цiле життя мiж нас рiзниця! Вона розквiтне - я дов'яну... Зубудь її, старий Iване! Облиш її – i все. I край. Одразу ж серце загнуздай. Порожнiх дум солодка згуба Не личить до сiдого чуба... ...А серце раде, наче птиця, Защебетать, помолодИться... Та то найбiльша є бiда - Як голова кому сiда, А серце, наче в юнака, Й кров бунтiвлива i палка`! «Люблю» - зронила у саду... Туди не скоро я пiду… За́ки не збудуся тривоги – В той сад нема менi дороги. ...А кров нуртує все одно! Як на днi келиха вино: Послiднє наче б, а проте – Хмiльне, пахуче i густе! …Перейду минулим, наче житом - Половiє лан мого жалю! I на свiчцi споминiв спалю` Все минуле, все, що пережито. Випурхне з-пiд нiг, як сонний птах, Серцем наполоханий свiтанок – Прийму купiль, що в твоїх очах І загою душу, наче рану. Причасти`! Твiй голос, як причастя! Тихi янголи живуть в твоїх устах! Проведи на споришевий шлях - І прощай. Не смiю мати щастя...

Додав: LedyDelfin (12.05.2013) | Автор: © Валентина САВЕЛЮК
 
Розміщено на сторінці: Історичні вірші, Савелюк Валентина, Метафізика

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2399 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): омана, мрія, ПАЛЬЧИКИ, степ, персні, літа, табун

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
avatar
1 LedyDelfin • 09:31, 12.05.2013 [Лінк на твір]
taktak
avatar
"Перейду минулим ,наче житом -
Полоніє лан мого жалю !" Влучно і прекрасно вашим перо написано,п.Валентино!
up plus1 55555
avatar
5 LedyDelfin • 08:23, 13.05.2013 [Лінк на твір]
дякую, пані Галю...
avatar
3 malovana • 12:14, 12.05.2013 [Лінк на твір]
Як попіл, обтрушу` лiта,
Усе минуле, як полуду...
Дякую)) 55555
avatar
6 LedyDelfin • 08:25, 13.05.2013 [Лінк на твір]
подякую і Вам - за увагу і щирість Вашу... і за довіру...
avatar
4 natalka7474 • 16:44, 12.05.2013 [Лінк на твір]
Я вже все сказала в попередніх коментарях  на рахунок" Кочубеївни",пані Валю,та не змогла знов не вразитись.  Перечитала заново всі 4  частиги, " супер",як кажуть молоді.  І молодим також подобається.  Читала синові-йому 20-він залишився без слів. respect
avatar
7 LedyDelfin • 08:32, 13.05.2013 [Лінк на твір]
сподіваюся, і решта твору справлятиме на Вас гарні враження, пані Наталочко...

вітання синові Вашому...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz