Вт, 05.11.2024, 14:47
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Історичні вірші
 

КОЧУБЕЇВНА (ява п`ята) СОН


Валя Савелюк :: КОЧУБЕЇВНА (ява п`ята) СОН
ява п`ята СОН (Двiр i свiтлиця Кочубеїв) Кобзар Минуло днiв з тих пiр чимало. Води чимало утекло. Весiлля в Теклi одгуляли – село, як пасiка, гуло. Вже Текля – справжня молодиця, в очiпку – писарю жона! А Кочубеївна сумна Живе, немовби для годиться... Як тiнь по саду сновигає - Чи долi там собi шукає? То йде у двiр, то з двору в хату, - Там вiзьме книжечку читати, Що їй Мазепа передав… А то в подушку порида, Щоби не чула часом мати, Бо знову стане приставати, Розпитувать, чого блiда, Чи, боронь Боже, не хворiє? А що їй може одказати На те закохана Марiя? Щоденно: до пiзна од рана Вона в саду чекає Йвана, А вiн не їде i не йде Уже ген-ген которий день. Марiя Чого вiн перестав до нас Приходити од часу час? Кочубеїха Хто – вiн? Про кого ти питаєш? Чи не ЧуйкЕвичiв Степан? Марiя Та нi, я кажу - пан ГетьмАн... Кочубеїха Ти iнтерес до нього маєш?.. Кобзар На тiм Марiя замовка, Тiльки засмучена рука Печально книжечку гортає... З весни не бачились вони. А вже повiсма сивини Вплiтає серпень в коси гаю - Марiя Гетьмана чекає. Вона ввiряє тiльки Богу Свою тернистую тривогу. Як свiчка, мерхне i смеркає В долонях бЕзвiсти й одчаю. …Читаючи на нiч псалтир, Подумує про монастир... I вiщий сон їй часто сниться: Немов заходить в двiр до них Старенька згорблена Черниця І мовить слово заучЕне: «Возрадуйся! Ти наречена. I Бог, Марiє, твiй Жених...» Та й возлагає їй на плечi Принесене вбрання чернече. I вже Марiя бiлолиця У чорнiм, Бо й сама черниця, То полишивши батькiв двiр - Іде босонiж в монастир Проз вижате серпами поле: Стерня їй ноги босi коле... Аж навпростець, по тiй стернi, Летить Мазепа на конi! Веселий, радiсний з лиця – Палають очi, як сонця`! Вiн подає Марiї руку Й веде у церкву, до вiнця - З'єднатись волею Творця, Забувши горе i розлуку. I вже вони, як голуби, Покiрнi Божiї раби Стоять перед вiнцем у парi В пахучiй ладановiй хмарi – Церковний хор для них спiва Святих псалмів святі слова: «Благослови, небесний Отче...» Марiя опускає очi, Жених цiлує їй чоло, В уста поцiлувати хоче... Враз щось завило! Загуло! Мазепа зник - як не було! Лиш хтось прокляття їм бурмоче... ...Сама Марiя. Свiчка плаче, Стiкає воском по руцi – Нараз вона iз жахом бачить, Як з трун пiдводяться мерцi! …Чось Iскра з Кочубеєм тут, Серед мерцiв i того чаду, - Царю московському за зраду Безбожно Гетьмана клянуть! (Такi якiсь нiкчемнi й ницi, І скачуть, наче двi блощицi...) ...Марiя в чорнiм, як вдовиця, Мiж мертвих – Боже, борони! – Та ж то не в церквi, а в каплицi Вiнчались з Гетьманом вони!.. ...Аж все те зникло, провалилось, І вже Марiя опинилась Бiля камiнної стiни: Хтось одчиня важе-е-енну браму, Вона вступає в стiни храму І гасне, як сумна зоря, У сутiнках монастиря... ...Проснувшись вдосвiта зо сна Марiя думає, сумна: Марія Це моя доля – та Черниця, Вона менi на горе сниться, Видать, повiк не бути з ним, Коханим Гетьманом моїм...

Кобзар Такi думки, то чиста згуба...

Марія А може, я йому не люба?.. А може, вiн де iншу має, А про любов мою й не знає?.. Ще раз його узрiти ввiчi Й одкритися у всім при стрiчi!.. Нехай вже вiн мене осудить, А чи од вІдчаю спасе – Я буду дякувать за все. Кобзар Встає й бере до рук перо – В суддi в достатку те добро – Од хвилювання ледве дише –
ЦидУлку Гетьмановi пише: «Вельмишановний пане Йване...» Марiя НапИшу i дождусь Дем'яна (вiн часто в нас буває зрана, слуга довiрений Гетьмана) – І, що би вже не сталось там, Листа Мазепi передам… (Марiя у саду. З хати виходить Дем'ян, слуга Гетьмана Мазепи, i поспiшає до ворiт. Марiя зове його). Марiя Тебе, здається, звуть Дем'яном?.. (Дем'ян ствердно киває головою) Передаси` своєму пану Осьо цидулку. Та нiкому її, дивись, не оддавай, А тiльки Гетьману самому... Дем'ян Iсполню, панi, як велiли. Самому пану, ясне дiло, Не сумлiвайтесь, передам. А взавтра все розкажу вам, А бiльш нiкому - а нi же`! Марiя Хай тебе Янгол береже. Дем'ян (бере цидулку i ступає з двору). ...і що за справа у панянки До мого пана? Дивна рiч... А брови в неї – як в циганки! А очi –як iмлИста нiч...

Додав: LedyDelfin (13.05.2013) | Автор: © Валентина САВЕЛЮК
 
Розміщено на сторінці: Історичні вірші, Савелюк Валентина, Метафізика

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2451 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): Жито, черниця, стерня, каплиця

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 11
avatar
1 Davudenko • 08:21, 13.05.2013 [Лінк на твір]
РАДУЄ ВАША КОЧУБЕЇВНА. hands hands hands 55555
avatar
2 LedyDelfin • 08:36, 13.05.2013 [Лінк на твір]
приємно знати...
avatar
Такий твір можна написати тільки "серцем і душею ", а "примусити"
перо писати без почуття неможливо, тут потрібно "злитися" , "увійти " ,
як кажуть, в образ,що вам ,п.Валентино,пречудово вдається.
up plus1 55555
avatar
4 LedyDelfin • 11:35, 13.05.2013 [Лінк на твір]
пані Галю, Ви абсолютно праві
avatar
5 Oksanka • 13:06, 13.05.2013 [Лінк на твір]
Доброго дня п. Валентино. Читаю Вашу Кочубеївну з великою цікавістю...Форма легкосприймаюча... і змістовно... hands 55555
avatar
7 LedyDelfin • 14:45, 13.05.2013 [Лінк на твір]
дякую Вам, Oksankо... приємно мені знати, що Ви читаєте мою Марію... справді рада... сподіваюся "протримаємося" разом до Епілогу...)))
avatar
6 natalka7474 • 13:38, 13.05.2013 [Лінк на твір]
Пані Валю,мені здається ви мов переживаєте з Кочубеївною разом усе її життя.  Просто не можливо було б написати такий твір,не відчуваючи героїню.  БРАВО!!! :55555:
avatar
8 freedom • 14:57, 13.05.2013 [Лінк на твір]
п.Валюшо-НЕПЕРЕВЕРШЕНО!!! 55555 55555
avatar
9 LedyDelfin • 15:04, 13.05.2013 [Лінк на твір]
вдячна... приємно, що вам подобається поема ся...
avatar
10 LedyDelfin • 19:35, 13.05.2013 [Лінк на твір]
пані Наталю, істину речуть ті, хто вважає, що великі почуття доступні до переживання тільки Великим Особистостям...
avatar
11 LedyDelfin • 19:41, 13.05.2013 [Лінк на твір]
пані Наталю, моя відповідь Вам чомусь уперто з"їжджає вниз... думаю, там Ви її знайдете....)))


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz