Вт, 05.11.2024, 18:40
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Історичні вірші
 

Три кари (продовження 2.1.)

         2.1.

Мало було Новгорода,-

Захотілось у столиці

По-своєму князювати.

 Треба ж було хитрістю,

Клянучись братською любов’ю

Умовити Ярополка

Вивести із Києва всю дружину

Під страхом печенігів

І самому зайняти

Ярополкові палати.

Потім ще й у гості запросити

Обдуреного брата

Щоб підступно,

на мечах  підняти.

Кар!-Яка мораль?!

Кар!- Не до моралі,

Коли в очах пожива.

Люди ,- не ми,

Вони ненажери.

-Кар! – А що ж там далі?

-Кар!- А як же Мудрий Ярослав?

-Кар! А хто тобі таке сказав?-

Син братовбивці, й поготів,

Братовбивцею й став

Убив не одного, а чотирьох братів:

Бориса, Гліба, Святополка і Мстислава.

І розпалась його Русь-держава.

Хоч і видавав своїх він дочок

За царедворців- чужеродців,

Але ж  імператори  не бажали

тримати під боком сильну державу

На чолі  з нащадком пірата,-

Краще мати  васального свата.

-Кар!- Епоха правління князів -

Братовбивць, варяжського роду

Скінчилась втратою країв

І державницької  свободи.

 

-Кар! -Русь розорили Рюріковичі,

У боротьбі за владу міжусобичів,

Так , як царство гунів розвалили

Байстрюки  Мундзука  Атили.

Який хрест  несли з собою ,-

Від того й згинули обоє.

-Кар! А як опинилась в занепадку

Могутність рюріків - князів,

Сила  чінгісханових  нащадків

Покрила землі Києво-Русі.

-Кар! Так це ж монголо-татари,

Колись в історії писали,-

Золотоординська навала.

-Кар!- Золота Орда була

Та, тільки без татар.

Татарами слов’яни звали всіх,

Хто посягавсь здаля на землі їх,-

Від Сяну до Дону

І від Риму до Криму.

-Кар!- А як же вийшло так,

що могутній Київ впав

за,  якихось, вісім днів,

столиця  рюріків - князів?

-Кар!- Не обійшлося там без зради,

Де кожен тужився до влади,

Хоч у союзі із самим

Рогатим сватом сатани.

-Кар! -Так он воно що!

А може хто й покликав

Отих  монголів напівдиких,

А може ще й провів

У стольний город Кий?

 

-Кар! Історія мовчить,

Заціпило знавцям.

А от святителям – отцям

Свіжа паства повалила,

Монголи дикі охрестились,

Прийняли православіє

І правили державою.

-Кар! -Монголи, кажуть, двічі

Київ руйнували?

-Кар!- У страху великі вічі,

А правди дуже мало.

-Кар! Розбив монголів

Князь Дмитро  Донський

На Куликовим Полі,

А може інший князь якийсь

Та ще й з іншої волі?

-Кар!  Князь Великої Литви,

Син Гедиміна,- Олгерд

Розбив війська Орди

На ріці Сині Води

А нікому не відомий

Князь Дмитро Донський

Народився на картинах

Та, в рукописах Москви.

 

-Кар! -Що з тим краєм потім сталось,

Як   Орда вже занепала?

 

-Кар! Князі запроданці лукаві,

Пішли до іншої держави

З правами підданих, васалів.

У Києві на княжім троні сів,

Олгерда  Гедеміновича  син,-

Володимир, котрий відродив

Могутність і славу

столиці держави.

Лише  Галицько-Волинське

 (Володимирське) князівство,

ще з піввіку існувало

під утиском навали,

Маючи підтримку

 католицького Риму

та ордену Тевтонів,

проти Орди і Литви

та Польської  корони.

 

-Кар!А потім хто

Цей ласий шмат уздрів?

-Кар! Гетьмани

польських королів.

Аж  до сивого Дніпра

Корона польська простягла

Свої імперські володіння,

Жидівське  сіючи насіння.

-Кар! -А решта,- шмат великий,

Лишився Полем Диким,

Де всі займалися розбоєм,

Хто мав достатньо військ і зброї

І був ласий до чужої…

 

-Кар! -На Дикім Полі

Закони були дикі,-

Славні прадіди великі

Закони ті вершили,

Де визнавалось право сили.

-Кар!- Таке з законами і нині

Твориться скрізь на Україні.

Розбійницьку створили

Тут державу,

Де править сила,

А несила права.

 

-Кар ! Пізніше там

Зросло козацтво,-

Таке, собі мов лан,

Військове братство

Із діда-прадіда вояків

Та збіглих хлопів від поляків.

Північні землі заселили,

прийнявши віру, охрестились

Нащадки князя Гедиміна,

Коли  була Литва уже в руїнах.

-Кар!- Чим живилось Дике Поле?.

-Кар!-Там  були шляхи торгові:

«Із варяг у греки»,- по Дніпру

Та із Східної Європи

В Цареград-Константинополь

По Бугу  та Дністру.

 

На тих шляхах  торгових

Гуляли на крутих  порогах

Ватаги напівдиких  вояків,-

Прототипів  славних козаків.

Вони постійно грабували

Не лиш торгові каравани,

не гребували і розбою

та різних  відкупів-поборів

від мирних жителів  осілих

Православних  і правовірних.

 

 З Криму чинили набіги татари

Ловили ясир і  гнали на Кафу,-

 живим промишляли товаром

 і славили  всевишнього  Аллаха.

 

-Кар! Раби завжди були в ціні,

При всяких  владах і режимах

Навіть, в докняжеві  часи

Місцеві  нехристи  вожді

Люд свій караванили до Криму.

Додав: oles (04.06.2013) | Автор: © Олесь Розхристана Душа
 
Розміщено на сторінці: Історичні вірші

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2027 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1 natalka7474 • 14:44, 04.06.2013 [Лінк на твір]
:table-3:       '1'
Коли в очах пожива.
Люди ,- не ми,[font='Monotype Corsiva']Вони ненажери.[/font]

       [font='Monotype Corsiva']'2'[/font]
-Кар! Раби завжди були в ціні,При всяких  владах і режимахНавіть, в докняжеві  часиМісцеві  нехристи  вожді  

ОСЬ ВОНА ІСТИНА. hands plus1 :55555:
avatar
2 oles • 23:56, 04.06.2013 [Лінк на твір]
Дякую Вам,пані Наталя,за прочитання твору, за відгук та коментар.Гола історія , як і правда,не завжди красива, і не завжди подобається людям,особливо "державним".Біда нашого народу,в тому, що ми вивчаємо свою історію по посібникам,котрі підганяються під той, чи інший режим, чи політичну силу,а з деякого часу і релігію.Радий буду,якщо мій твір спонукає когось самостійно вивчити свою історію.Ще раз дякую, що зайшли.Заходьте ще,буду радий.
avatar
3 Oksanka • 15:15, 05.06.2013 [Лінк на твір]
Рабовласницький лад давно скасували, та рабів залишили 55555 happy
avatar
4 oles • 17:09, 05.06.2013 [Лінк на твір]
Дякую Вам, пані Оксано,що прочитали та залишили коментар та оцінку. Будемо сподіватись, що наше духовне рабство не буде вічним.Заходьте ще, буду завжди Вам радий.Творчих Вам успіхів та натхнення!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz