Місяць в срібному серпанку вже співає колисанку, снів казкових цілі жмені сиплять зорі у кишені. Хто ж не спить в таку годину? Зиркнув Місяць у хатину, то Наталочка маленька геть не слухається неньку! Ноженятами тупоче, гратися до ранку хоче! Каже Місяць:"Так негоже, може киця допоможе?" Киця Мура потягнулась, киця Мура посміхнулась: "Пісеньку чарІвну знаю, Наточці замуркотаю муркоталочку м'якеньку, і пухнасту, і гарненьку. Муркотаю-муркотаю, сон ласкавий закликаю!" Тихо стало у хатині, спить і ненька, і дитина, гарно впоралася киця, ворожбитка-чарівниця.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
1
з тих віршів, за ритмом і плинністю читання, які я сама любила читати у дитинстві 
