ЖІНОЧКА ВАМП 1

Жінка-вамп (фільм)  - Вамп (Vamp). Жанр фільму жахів, комедія. Режисер Ричард Уенк. Продюсер Дональд П. Боркерс.

Вамп – підступна рокова спокусниця (скорочення від vampire). Спокуслива , рокова жінка . У кіно і театрі амплуа хижої красуні.

Рокова жінка

Жіночий образ (фр. La femme fatale) – жіночий образ, що полягає у сексуальності і вмінні маніпулювати чоловіками за допомогою флірту. Образ має давню історію (Лілит, Саломея). Він оспіван у творах Едварда Мунка і Оскара Уальда. Але  остаточно у епоху (ар деко і нуар) (Мата Харі, Ліля Брік (коханка В. Маяковського)). Асоціюється із рукавичками до ліктя, сигаретою із мундштуком, хутровими боа, вечірнею декальтованою  сукнею, коштовною нижнею білизною і келихом червоного вина у руці.

        «Рокова жінка»  готова зібрати  у себе колекцію із розбитих сердець закоханих у неї чоловіків. В цьому її життя, в цьому її трагедія. Зрідку вона здатна по-справжньому закохатися, але, як її серце розіб’ється, це рівнозначно смерті.)

   $$$

Начерки до віршослайдів

P S     Бажано б було, коли б хтось до цих начерків додав відео чи навіть аудіо матеріал. Тоді б з усього цього народилось би справжнє дійство.

   **?*

Жіночка вамп – у мріях моїх

Ти виникаєш кожної ночі –

Посмішка хижа на повних вустах,

Руки-обійми, мов щупальці спрута,

Гнучкість спини, наче стебло ліани ,

І порцелянова крихкість лопаток.

Ноги стрункі і довершені,

А білі.., мов мармур з Карару,

Що один тільки  здатний

В руках у великого Мікельанжело

Відтворювати справжні шедеври.

Тулуб і стегна примхливо

Перетікають поміж собою

ОднЕ у Одне.

А у центрі уваги - квітка,

Що зачаровує всіх

Я не виняток,

Я теж не витримую.

Дихаю хрипко, мов звір,

І нерівно.

Жіночко вамп,

Та коли ж закінчИться

Ця ніч.

Жіночко вамп,

Чи за нею - отримую спокій?

                 ***

Жіночко вамп – кожного ранку

Стрічаю її

На трамвайній зупинці,

І зАвжди на нійі – шкіряне...

Біле і чорне,

Червоне і жовте,

Зелене і синє,

Завжди яскраве,

Як повз такого пройти?..

Спочатку вдивляюсь,

І намогаюсь вловити

Кожну деталь,

Щоб зберегти у серці.

Та хіба витримати

Звичайному чоловікові

Примхливість жіночки  вамп?

Втомлююсь і потихеньку згасаю…

А тут і трамвай поблизУ

Дзеленчить.

             ***

Жіночко ваип!

Ми у трамваї –

Проходить кондуктор,

Грубо штовхає

Жіночку вамп…

Та аж здригається

Вона ж тендітна така,

Така незахищена.

Треба  на допомогу іти

Жіночці вамп.

Протискаюсь до неї,

Забувши про все,

І ось поміж нею

І поміж юрбою –

Тіло моє.

Лопатки її крихкі

Сором’язливо торкаються

Моїх грудей,

А хвилясте чорне волосся

Лоскоче моє обличчя.

Я посміхаюсь жіночці вамп,

Та хіба вона бачить?

Вона ж спиною до мене.

І ось зупинка – поруч метро,

Майже усі виходять,

Виходить і жіночка вамп,

А я залишаюсь,

Хоча вже давно

Проїхав свою зупинку.

Порожній вагон,

Похмурий кондуктор,

І я на сидінні

Чи сплю наяву,

Чи мрію про щось.

Жіночко вамп,

Де ти тепер?

Чи вже у офісі,

Чи ще на вулиці,

Усе на тобі шкіряне,

Яскраве, блискуче таке,

Що засліплює очі,

Та не прикриваю очей,

Бо це все лише

Мені мариться…