спогад
Ти сьогодні малюєш казку І на небі збираєш зірки Ти даруєш усмішку і ласку Тільки знову тепер не мені Ти засієш омріяне поле І збиратимеш вранці зорю Ти цілуєш щоку ненавмисне Тільки знову тепер не мою Ти зігрієш теплом ясне сонце І проміння залишиш її Ти в уяві згадаєш цей образ Тільки знову він буде не мій Ти взлетиш наче пташка у небо І крилима огорнеш буття Наші мрії тоді розійдуться Тихий спогад залишить життя
Додав: неАнгел (27.07.2013)
| Автор: © Людмила
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання , неАнгел
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2151 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): розлука , ПОЧУТТЯ , ЛЮБОВ
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА