Не схололе серце , бентежиться життям . Навколо політичні громи , град
безглуздих ідей і законів , замороження зарплат і пенсій , а ми , безнадійно
шукаємо правди в світі . А де « своя правда , воля» , коли ж на нашій землі не
буде «врага і супостата». Невже хтось за нас щось краще збудує …
Мовчать порубані буки , дуби … Мовчать ями на дорогах … Та що вони можуть
сказати , навіть не можуть проклинати… А що у шоферів – лише тормоз , знищені
диски і ходова , і безпринципне мовчання . А що ми – ми ніби сміття для влади ,
та і самі на кожному місці, деколи навіть під хатою викидаємо сміття . Зламає
хлопчак , чи машина , спеціально чи ненароком ,недавно посаджаний саджанець
дерева біля дороги - ми мовчимо , бо так може статися , що вийде шофер, а може з ним ще пару «крутеликів»
і надають вам за правду такого … що довго ще пам’ятатимете. А хлопчаку ,
зробите зауваження – а він збере свою «банду» розбишак, підстереже вас , що вам
мало не покажеться…
Їде молода мама , а ще де-не-де є клумба з квітками , ще не встигли
посадити , не встигли квіточки добре прийнятися – а вже мама зірвала квіточку,
щоб дитина заспокоїлася і не плакала . Або , є у нас пам’ятних у Самборі ,
Матері Божій Оранті , а мама вилізе з дитиною на сам верх, хоч там дуже слизько
, бо під уклоном , і бігає як навіжена , моя жінка двірник , дала їй зауваження,
а вона у відповідь : « А в нас демократія , що хочу те й роблю !» . А люди
ідуть повз неї і мовчать , мабуть якби мали сили то більшість так само б
зробили , чи ні…
Ми самі нарікаємо, добре розуміємо і
знаємо що наше життя в наших руках , але ж нарікаємо на інших . Дехто шле на
тих зверху, прокльони , люті матюки … Але хіба це щось змінить ? Мабуть ми не
розуміємо що самі будуємо собі усе що маємо , чи своєю мовчанкою, чи своєю
байдужістю, і ми «не маємо те що маємо», а маємо те що нам дають, і це дуже
прикро,добре розуміємо, і далі наступаємо на граблі…04.08.2013 8:51:29
|