В гаю лунали гул гарматів, А хтось до пола припадав, Молились Богу бідні браття, У бій кидались без ножа. Роки минали я мужнішав, Діди навчали гопака, В попа я грамоти навчався, Я мріяв саблею читати, Списом слов'янським рахувати, Броню у кузні та кувать. Не знаю я чий є потомок, Але князівське щось та є, Кров забурлила, Серце грає, На саблі промені іграють, Осман зерна знов вимагає, Я знов той саблею іграю, Бажаю помсти до врага.
2 Акт.
Шаровари червоні, Що мати сшивала, Чоботи дідовські, Щоб вражину давить, Я вуса крутив, Для чого не знаю, Я чуба чесав, Що честь козака. Сорочку мою всю ніч вишивали, В дорогу нелегку мені мати дала, Жупана надів, Молився до Бога, Дружину свою цілував вище лоба, А сина молив лиш стопами іти. Молили зостатись, Молили вернутись, Молили коня мого повернутись, Я саблю в ножни, Списа до плеча, На Хортицю вів я галопом коня.
3 Акт.
Ріка шуміла хвилі підіймала, Дуби гуділи жолуді кидали, Моя душа свободи зажадала, А розум мій лиш помсти до врага. До вишні підійду та обійму як рідну, Я неньку рідну лиш згадую вночі, Гаї шуміли, Листя облітало, Я ніжно притулюсь до рідної землі, В хустину наберу землі я української, Бо відпливаю в чужії я края. Я ворот приверну, До себе до обличчя, Я сонцю посміхнусь, Щоб гріло лиш мене, Вся випливає Хортиця до землі османської, Вся Хортиця пливе із саблею в ножнах.
4 Акт.
Штурмують Анкару із злобою у грудях, Із злобою в душі, Наші з вами рідні, Українські козаки, Там кров моя вскипала, Кидався за списа, Там кров моя іграла з мушкетом штурмував, В бою собі я рівним я неньку там згадав, Флотилія гетьманська розбила правий берег, А Гайдамаки в чайках на нього штурмувать. Згадав я землю рідну, Згадав своїх батьків, Згадав свою слов'янську імперію дідів.
Читав, як ніби і справді це описав козарлюга з довгим чубом-оселедцем. Подобаються такої тематики твори, і ваш сподобався. Відбувається подих з Січі. І це головне. Дякую!
Дякую за коментар!!! У деяких країнах минулого РС однакова історія тим паче османи не тільки нам докучали, та історія цієї війни доволі трагічна.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Не втрачає суті. Дай Боже, щоб вона була завжди. Мріяли розбудувати Україну. Тепер мрії помінялись місцями. НА першому місці ВИЖИТИ І ЖИТИ!! А далі вже ВІДБУДУВАТИ. І лиш тоді
у Вас 
0
