Посріблило ,всипало срібними намистинками життя . Нанизало на нитку і зав*язало у вузлик. І куди не глянь ти стоїш у куті і бажання вирватися одного мало. Ти неначе втікаєш ,не оглядаєшся, а воно наздоганяє тебе і хитрою посмішкою б*є у обличчя. Сльози пригорщами розсіюються на рубцях минулого в надії пом*як шити біль та це ще гірше. Поволі буря втихає і ти йдеш руслом по всипаних намистинках з пригорщами несказанного ,до болю рідного , далекого і зовсім не свого…
А так би хотілося побачити світло яскравого майбутнього. Одного єдиного який би огорнув в свої руки і від його тепла зігрілась моя душа,з яким би можна було розділити яскраві будні і радість погожих ранків просинатися і розуміти що ти не сама ,поглинати запах знайомого тіла і насолоджуватися кожною хвилинкою життя.
А так би хотілося взяти його за під руку і знати, що ти одна єдина,що наше життя це єдине ціле і бути впевненому що так буде завжди. Дивитися в закохані очі і радіти від свого яскравого відображення у них. Порадитися і почути у відповідь його думку ,а не байдужість простих слів. Довіряти без остраху банальної зради і відчувати себе жінкою..не просто жінкою, а бажаною, єдиною , коханою і самою найдорожчою.
А так би хотілося мати для кого зварити ранішню каву,зробити бутерброд і провести до дверей отримавши поцілунок в знак любові до тебе. Знати що тебе чекають і не тільки власні діти , а людина яка піклується про нас усіх. Яка розділяє з нами любов,теплоту і терпіння. З якою ми поважатимемо наші рішення і розділятимемо спільні бажання.
А так би хотілося відчувати захищеність ,розуміння ..а іноді просто заховатися за широкі плечі і бути в безпеці. Отримувати знаки уваги не тільки в особливі дні ( дні народження ,8 березня,день знайомства,одруження..) ,а просто без поводу і причини. Відчувати що ти потрібна ,не очікувати чергової брехні і відводити очі,робити вигляд що все добре коли всередині закипає кров від образ.
А так би хотілося поєднати бажання і можливості не з самою з собою ,а з ним. Провести святкові дні в хорошій компанії і разом. Приїхати до батьків і бачити їхні усмішки тільки від того, що я розділяю своє життя з людиною, яку люблю я і яка любить мене. З людиною з якою нам добре разом. Побачити інше життя ..життя про яке я вже забула.
А так би хотілося щоб він попри всю свою занятість пам*ятав про мене,про мої бажання ,про прохання. Щоб мав свою думку і до якої можна було прислухатися,щоб мав свої бажання і говорив про них навіть якщо іноді це буде невдоволення . Я хотіла б мати біля себе : класного друга,коханого чоловіка і неперевершеного коханця.
А так би хотілося поруч з ним зігріватися завжди теплом і затишком. Поруч з ним щоб було легко та надійно. Хочеться закутатися в ковдру з його гарячих цілунків, заховатися в солодкому полоні ніжних обіймів, потонути в бурхливому морі запаморочливих зізнань.. Дивно, так хочеться когось любити. Просто любити. А нікого. Просто хочеться подарувати комусь частинку себе, розчинитися в любові, а навкруги не те що нікого, навкруги навіть немає того єдиного. Хто готовий просто дозволити себе любити.. Чому так? Чому ніхто не хоче бути коханим? Хочеться помічати кожну дрібницю, хочеться піклуватися і бути уважною, хочеться, щоб був той, якому просто можна побажати добраніч, доброго ранку, смачного, хочеться просто бути комусь потрібною. Не жартома. А по-справжньому. Чому так?
Вечір. Засніжені вулиці. Тьмяне світло ліхтарів. Напівпусто. По суті, історія начебто дріб*язкова, і не історія навіть, а так, малозначимий епізод, але інколи такі ось дрібниці круто міняють наше життя. Життя непередбачуване, і в той же час в ньому все зумовлено. Поки кількість деталей не досягне критичної маси, подія не може відбутися – йому немає підстави. У міру ж їх накопичення, в один прекрасний момент виявляється, що дія вже йде повним ходом. Як приємні і дбайливі руки люблячої людини...ми всі готові віддати ради можливості насолоджуватися ласкою і дотиками...незалежно від ціни...не замислюючись над платою,адже найчастіше вона буває непомірною...так, саме так...адже брехня, обман і недовіра - найдорожча ціна для щасливих стосунків...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
