Прийшов той час коли нарешті Відчула я кохання в серці Не зовсім так як я бажала, В душі щось нове відчувала. Чому так сталось я не знаю, Ти так далеко,я тебе кохаю… Та поруч хочу я з тобою бути, Ніяк мені тебе не позабути. Я хочу знову усміхнутись, До тебе ніжно доторкнутись. Сумую зараз я без тебе, Між нами відстань, як безкрає небо. Але надія в серці не вмирає, І образ твій мене не покидає. Зустрічі з тобою буду я чекати, Про почуття свої сказати. Хоч час пройде не зовсім скоро, Бо він безкраїй наче море. Та вірю я, що це чекання, Здійснить всі мої сподівання.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Це зізнання у пристрасті, що торкається глибин душі. Але розуміємо, що відповіді на "і впевнено знати, що хочеш взаємно мене обіймати" поки немає...
virchi: Пронизливий вірш про жахи нічної атаки, що розкриває глибину травми людей, їхню лють на російського фашиста-окупанта-ката та значимість Києва як серця нації, яке ворог намагається вбити.
virchi: Відчувається, що питання не повсякденне - обставини змушують думати про від'їзд. Але серце кричить проти. про тих, хто навіть у найважчі часи не може покинути Батьківщину. Така вірність зем
у Вас 
0