От і все. Я холодною кулею вбитий, Та молитву читати не буде мулла. Тільки кров'ю червоною густо полита Шелестить наді мною трава-ковила.
Шелестить ковила наді мною байдуже. Більше я не ступлю на батьківський поріг. Що ж ти, ангеле мій, білокриленький друже, Від афганської кулі мене не вберіг?
Будуть бігти літа, а мене буде ждати Бідна ненька моя, наче знята з хреста. І даремно зозуленька буде кувати На мої прещасливі і довгі літа.
НАЖАЛЬ, ДУЖЕ БАГАТЬОХ Й ДОСІ ЧЕКАЮТЬ МАМИ...А ВОНИ ВЖЕ НІКОЛИ НЕ СТАНУТЬ НА РІДНІ ПОРОГИ. СУМНО, ГАРНО!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Я не згоден з вашою політикою, бо кожен би мав право писати, якщо має що. Але, у знак протесту, на вашому сайті мене не буде 1 місяць: нащо вам вірші, переклади, новини, реліґійні нас
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль