От і все. Я холодною кулею вбитий, Та молитву читати не буде мулла. Тільки кров'ю червоною густо полита Шелестить наді мною трава-ковила.
Шелестить ковила наді мною байдуже. Більше я не ступлю на батьківський поріг. Що ж ти, ангеле мій, білокриленький друже, Від афганської кулі мене не вберіг?
Будуть бігти літа, а мене буде ждати Бідна ненька моя, наче знята з хреста. І даремно зозуленька буде кувати На мої прещасливі і довгі літа.
НАЖАЛЬ, ДУЖЕ БАГАТЬОХ Й ДОСІ ЧЕКАЮТЬ МАМИ...А ВОНИ ВЖЕ НІКОЛИ НЕ СТАНУТЬ НА РІДНІ ПОРОГИ. СУМНО, ГАРНО!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
СУМНО, ГАРНО!
