Зими, що ледь ступила на поріг, Хлюпоче у ріці стареньке фото. Брудного листя проржавіле злото, Дрижить в окладі вимоклих доріг. Розгледівши між хмар найперший сніг, Стара рілля умліла чорнорото.
Лапатий скарб вихоплюють з юги, Сухого бур’яну ламучі пальці. А кураї – безприв’язні зухвальці, Його толочать в заростях куги. Вітрисько натягає на луги, Убогість хмар, немов канву на п’яльці.
Із осудом кривавим межи віт, Хитається на пагорбі калина. Збирає у букетики долина, На терені нежданий снігоцвіт...
Останній погляд кидає в просвіт, Заходу догораюча вуглина.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
А мені дуже сподобався Ваш комент. Дякую!!!