Начебто живі
Люди, начебто, живі, що живуть у місті,
справи їхні воскові,
хоч на сцені дійства.
І здається, що вони,
начебто всі мертві,
оптимізму не знати,-
корчуть тільки жертву.
Ось отак, живу давно,-
у такому місті,
хто у двері, хто в вікно,-
не додасть їм честі.
Чи бажаєте ви змін?-
Хочу запитати...
Чи вставати із колін?-
Не вдається взнати.
Та на краще майбуття,
віри вже замало:
треба дію у життя,
брати в руки вдало.
Додав: Koshkina (02.02.2014)
| Автор: © Ірина Пшиченко
Розміщено на сторінці : Життя... , Громадянину
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1940 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Було цікаво читати, хоча я надаю перевагу не розуму людини, а якостям її характеру. Розум також не завадить, але спершу - доброта.
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА