Начебто живі
Люди, начебто, живі, що живуть у місті,
справи їхні воскові,
хоч на сцені дійства.
І здається, що вони,
начебто всі мертві,
оптимізму не знати,-
корчуть тільки жертву.
Ось отак, живу давно,-
у такому місті,
хто у двері, хто в вікно,-
не додасть їм честі.
Чи бажаєте ви змін?-
Хочу запитати...
Чи вставати із колін?-
Не вдається взнати.
Та на краще майбуття,
віри вже замало:
треба дію у життя,
брати в руки вдало.
Додав: Koshkina (02.02.2014)
| Автор: © Ірина Пшиченко
Розміщено на сторінці : Життя... , Громадянину
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1902
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
